Добрянська громада розпочала роботу над стратегією розвитку за підтримки проєкту USAID “ГОВЕРЛА”
Добрянська громада стала однією з 30 громад-учасниць проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». 20 листопада представники громади взяли участь у зустрічі, де разом з експертом проєкту обговорили алгоритм дій та етапи стратегічного планування. Стратегічне планування передбачає визначення ключової мети, а потім вирішення, як, де, коли й за рахунок яких ресурсів вона буде втілена. Цей підхід прийшов до державного управління зі сфери бізнесу, а до бізнесу – з військової справи. Тож час війни – це також час для реалізації управлінського потенціалу. Учасники ознайомилися з методологією стратегування, процесом формування робочої групи, організацією проведення опитування мешканців громади та місцевих підприємців, вивчення потреб бенефіціарів (отримувачів вигід) від реалізації майбутньої стратегії. Також склали орієнтовний план-графік засідань; з’ясували, які дані необхідно зібрати для створення соціально-економічного профілю громади та де їх шукати. Для Добрянської громади стратегія розвитку є важливим документом, який буде створений з урахуванням думок і пропозицій мешканців. Саме тому тут планують максимально залучати до роботи громадськість, представників бізнесу та різних соціальних груп. Йдеться не лише про присутність, а й участь в обговореннях, підготовку та внесення власних пропозицій. Це особливо важливо для громади, адже дає можливість посилити «третій сектор», який сприяє згуртуванню територіальної спільноти та відіграє значну роль у розвитку громади. За словами Добрянського селищного голови Світлани Бицько, під час роботи важливо бути об’єднаними та бачити чітку перспективу розвитку, не боятися мріяти. «Нас чекає трудомісткий і тривалий процес. Він буде непростим, бо зовнішні загрози нікуди не зникають, але водночас цікавим. З огляду на виклики, з якими стикається наша громада, територіальна спільнота визначить власні пріоритети на майбутнє. Необхідно врахувати багато ризиків, визначити потенціали, спираючись на які можна досягнутим позитивної динаміки економічних, соціальних та демографічних напрямків», – зазначила голова громади. На її думку, участь у цьому проєкті дасть змогу громаді створити реалістичну, практичну та оптимістичну стратегію, яка стане надійним інструментом розвитку. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Дві громади Чернігівщини розпочали роботу над стратегіями розвитку
Дві громади Чернігівщини розпочали роботу над стратегіями розвитку У Талалаївській і Варвинській громадах відбулися перші зустрічі, присвячені старту роботи над розробкою стратегій розвитку територіальних громад у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», що реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки HOVERLA / проєкт USAID в Україні. На засіданнях експерти і представники громади обговорили початкові кроки організації роботи зі стратегічного планування: рекомендації щодо формування складу робочої групи, принципи і основи стратегічного планування, плани роботи майбутніх робочих груп. Особлива увага була приділена необхідності забезпечення публічності, прозорості процесу роботи над стратегією, а також важливості системного інформування жителів громади та зацікавлених сторін. За словами Віктора Гармаша, першого заступника Варвинського селищного голови, розробка стратегії — це ключовий крок до забезпечення сталого розвитку громади. «Цей документ виступає дороговказом, який допомагає визначити пріоритети, цілі та ресурси для досягнення довгострокового успіху. Громада зможе розробити чіткий покроковий план дій, який враховує соціально-економічний аналіз, екологічну оцінку та потреби населення», — зазначив Віктор Гармаш. Він додав, що для потенційних інвесторів стратегія є сигналом про надійність і перспективність громади. «Це може сприяти залученню інвестицій, стимулювати розвиток підприємництва та створення нових робочих місць. У підсумку стратегічне планування принесе користь як мешканцям, так і бізнесу, формуючи міцну основу для розвитку громади загалом», — впевнений перший заступник селищного голови Варвинської громади. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
В етері “Накипіло з Кирилом Лукашем”
В етері «Накипіло з Кирилом Лукашем» говорили – про стратегування та роботу над стратегічними планами громади, – чому важливо залучення до цих процесів широкого кола учасників (жителів громади, представників бізнесу, громадськості, журналістів, молоді та ВПО); – як жителі громади можуть впливати на розвиток та відбудову території громади. Спікери: – Микола Силенко, керівник проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» – Володимир Бойко, директор Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації, експерт проєкту Анна Пікалова, очільниця відділу економічного розвитку та інвестицій Нововодолазька селищна рада. Дякуємо Кирило Лукаш та Радіо Накипіло за співпрацю Детальніше https://www.youtube.com/watch?v=tpHHQv3bczo
У трьох прикордонних областях стартували стратегічні марафони
Для громади правильно сформульована стратегія розвитку є документом, який визначає її майбутнє та допомагає вистояти в умовах невизначеності й війни. Крім того, наявність стратегії, її доступність для всіх зацікавлених осіб покращує сприйняття громади як місцевими мешканцями, так і потенційними інвесторами. У відповідь на виклики сьогодення ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розпочинає реалізацію масштабного проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях». 30 громад трьох прикордонних областей будуть працювати над розробкою комплексу стратегічних документів: профілю громади, стратегії розвитку та плану її реалізації, проведення стратегічної оцінки цих документів. 13 листопада понад 100 представників громад-учасниць долучилися до вступної конференції. Одним із викликів, який постає перед кожним учасником проєкту і органами місцевого самоврядування, є постійні повітряні тривоги та загроза обстрілів, саме тому важливо організовувати роботу в громадах з дотриманням безпекових питань. На цьому наголосив керівник компоненту «Посилення спроможності органів місцевого самоврядування» Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Олександр Волошинський. Але, на його думку, це не має вплинути на результат. «Попри непрості часи і складні безпекові умови, кожна громада отримає свою стратегію розвитку і якість розроблених документів буде на високому рівні. А досвід роботи в сучасних умовах та створені проєктні документи стануть потужним ресурсом для майбутньої відбудови України. Це дасть можливість громадам залучати гроші міжнародних донорів для розвитку територій», — зазначив Олександр Волошинський. З вітальним словом до учасників звернувся Сергій Лепявко, керівник ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень». Він наголосив на важливості проєкту для регіонів, які зазнали значних труднощів на початку повномасштабної війни росії проти України: частина одних територій була окупована, на них йшли інтенсивні бойові дії. «Сьогодні, незважаючи на завершення інтенсивних військових операцій, громади, що межують з росією та білоруссю в цих регіонах, продовжують залишатися зонами війни. Чернігівщина, Сумщина та Харківщина щоденно стикаються з ризиками через близькість до кордону. Тут погіршується рівень життя населення, знижується економічна активність. Для органів місцевого самоврядування це виклики, які вимагають комплексних рішень. Організація та довгострокове планування є ключем для подолання цих викликів та їх наслідків», — підкреслив Сергій Лепявко. Для створення успішної стратегії важливо залучати громадськість до робочих груп, адже необхідно врахувати потреби та бачення майбутнього всіх мешканців. «Участь громадськості у стратегічному плануванні є запорукою розробки якісних документів, за якими громада житиме наступні роки. Партисипативний підхід формує довіру між владою і громадськістю, сприяє згуртованості та залученості мешканців. Відсутність взаємодії може призвести до прийняття неефективних та неінклюзивних рішень, а також до формалізації підходу і створення не робочого документу», — сказав керівник проєкту Микола Силенко. Впродовж реалізації проєкту кожна громада посилить власну спроможність компетентно та відповідально проводити аналіз ресурсів, шукати можливості для вирішення проблемних питань, протистояти викликам та систематизувати свої дії. Адже розробка пакету стратегічних документів — це перший крок, далі необхідно працювати над реалізацією задуманого, проводити системний моніторинг та оцінку зробленого, щоб крок за кроком досягти поставлених цілей. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
30 громад Чернігівщини, Сумщини і Харківщини розпочинають роботу над стратегіями розвитку за підтримки HOVERLA / проєкт USAID в Україні
30 громад Чернігівщини, Сумщини і Харківщини розпочинають роботу над стратегіями розвитку за підтримки HOVERLA / проєкт USAID в Україні В ефірі програми «Праймвечір. Акценти» на “Українському Радіо Чернігів” директор Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації, експерт Volodymyr Boyko та керівник проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» Mykola Sylenko розповіли – які громади працюватимуть над стратегіями розвитку; – які переваги отримують громади, маючи планувальні документи; – чому важливо, щоб до робочих груп долучалася громадськість, представники різних верств населення громади. Дякуємо Ірина Воробей за цікаву розмову) Про що говорили спікери https://www.youtube.com/watch?v=YlDlx8HkDCs
Школа стратегічного планування відкриває набір
Хочете стати експертом зі стратегічного розвитку територій? Мрієте поглибити знання у сфері стратегічного планування та опанувати навички, необхідні для розвитку місцевих громад? Школа стратегічного планування розпочала набір учасників на навчання! Що пропонує Школа: 🔹 Практичні знання від фахівців — навчання з експертами галузі, обмін досвідом, нові професійні зв’язки. 🔹 Навички управління проєктами — освоєння інструментів для роботи зі стратегічними документами на місцевому рівні. 🔹 Методичні матеріали — кожен учасник отримає доступ до шаблонів і посібників для подальшої роботи. 🔹 Практичний досвід — робота над реальними кейсами під менторським супроводом. 🔹 Сертифікат про завершення курсу, що підтверджує набуті компетенції. Школа стратегічного планування реалізовується Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини в межах проєкту «Стратегічне планування в українських громадах 2.0» за підтримки HOVERLA / проєкт USAID в Україні. Реєстрація за формою https://forms.gle/zNztKb9KTBkU9QST7
30 громад із Чернігівської, Сумської та Харківської областей розпочинають роботу над стратегіями розвитку
Сформулювати бачення майбутнього та розробити стратегію розвитку допоможуть громадам із трьох прикордонних областей експерти ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень». У листопаді у 30 громадах Сумської, Харківської та Чернігівської областей розпочнеться робота над розробкою стратегій розвитку. Про це повідомив Микола Силенко, керівник проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», що реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»). «Основною метою проєкту є підвищення спроможності органів місцевого самоврядування у громадах Сумської, Харківської та Чернігівської областей через розробку стратегічних документів. Проєкт сприятиме залученню громадян до стратегічного планування», — зазначив Микола Силенко. За його словами, впровадження інноваційних методів розвитку, заснованих на довгостроковому плануванні, допоможе мінімізувати загрозу депопуляції та зміцнити спроможність громад північно-східного макрорегіону. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» підтримує жителів громад у посиленні їх впливу на місцеве самоврядування. Тому особлива увага буде приділена зміцненню взаємодії між місцевими органами влади та мешканцями, що покращить прозорість дій влади та посилить громадський контроль. У результаті ініціатива громадян стане потужним інструментом для підвищення рівня довіри до місцевого самоврядування. Сумську область у проєкті представляють такі громади: Лебединська, Липоводолинська, Попівська, Тростянецька, Чернеччинська, Нижньосироватська, Глухівська, Боромлянська, Комишанська, Березівська. Харківську область у проєкті представляють такі громади: Барвінківська, Донецька, Ізюмська, Берестинська (Красноградська), Краснокутська, Вільхуватська, Лозівська, Нововодолазька, Слобожанська, Височанська. Чернігівську область у проєкті представляють такі громади: Варвинська, Козелецька, Носівська, Талалаївська, Добрянська, Городнянська, Бахмацька, Ріпкинська, Ічнянська, Новобасанська. Впродовж року кожна громада спільно з експертами створить свій соціально-економічний профіль і стратегію розвитку, напрацює план дій і проведе стратегічну екологічну оцінку. Цей пакет документів є важливим для системної діяльності та підвищення спроможності територіальних громад, а залучення громадськості до роботи над стратегією допоможе розробити «живий документ», а не декларативний. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Фонди ЄС як виклик для громад
Представники 50 територіальних громад Чернігівщини 3 – 4 жовтня взяли участь у навчанні «Як працювати з фондами, спрямованими на відновлення України та підготовку вступу країни-кандидата до ЄС». Його мета – підвищення рівня професійної компетентності самоврядовців щодо роботи з фондами, які фінансують з бюджету Європейського Союзу. У відкритті семінару взяла участь перший заступник голови Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш. Вона відзначила новаційність теми та нагальну потребу регіону в підготовки фахівців, які зможуть працювати з фондами ЄС. У своїх виступах виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України Микола Силенко та директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко наголосили, що, фактично, то є виклик для органів місцевого самоврядування, адже з подібним рівнем складності проєктних заявок вони ще не стикалися. Безпосередньо проводили навчання Тетяна Котенко – експертка з регіонального розвитку, фандрейзингу та підтримки малого та середнього бізнесу (м.Кропивницький) й Іван Кульчицький – експерт із стратегічного і проєктного розвитку Агенції європейських інновацій (м. Львів). Розглядалися такі питання: що потрібно, аби брати участь у міжнародних програмах; пошукові системи партнерства для майбутніх проєктів; як зробити ідеальну команду проєктного офісу громади. Експерти представили кілька діючих програм ЄС, на які громади зможуть подавати свої проєктні заявки вже в 2025 р., а саме: HORIZONT Europe, LIFE, Digital Europe, Interreg Europe. Вони зазначили – хоча заявки справді вимагають грунтовної підготовки, але нічого надзвичайного вимоги до них не містять. Позитивним моментом є те, що всі форми уніфіковані, адже донор один – Європейська комісія. А щодо рівня розробки документів – вочевидь, громади мають об`єднувати свої зусилля для розробка й реалізації подібних проєктів на засадах міжмуніціиапльного співробітництва – як в середині України, так і за її межами. Експерти відзначили, що хоча Чернігівщина не афішує своїх досягнень але насправді вони є доволі значними. Це означає, що область знає великий людський капітал й демонструє готовність опановувати засади, на яких працює ЄС. Що підтвердило й навчання – учасники приїхали з власної волі та задавали професійні питання як залучати ресурси (внутрішні та зовнішні) для відновлення краю. Проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення» здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина) за сприяння Чернігівська ОДА, Чернігівська обласна рада у партнерстві з Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України та НГО Сіверський Інститут Регіональних Досліджень
Підготовлено №11 щорічника “Розумовські зустрічі”
Побачив світ одинадцятий номер щорічника «Розумовські зустрічі» (за 2024 р.) Це періодичне видання, що готується спільними зусиллями Чернігівського регіонального центр підвищення кваліфікації та Сіверського інституту регіональних досліджень та спирається на матеріали однойменної конференції (але вони не є тотожними), підтримується фондом Ганнса Зайделя. Цього разу до уваги читачів 22 статті з двох блоків питань: 1. проблеми еволюції державної служби та децентралізації влади в Україні в умовах викликів сьогодення (13); 2. історичний досвід (світовий та вітчизняний) державного управління (9). Відразу у кількох статтях першого розділу порушуються питання нинішньої російсько-української війни. Зокрема, мовиться про окремі аспекти реінтеграцію деокупованих територій на прикладі Херсонської області – пропонує засоби для відновлення цих територій. В іншому матеріалі аналізуються державні механізми психологічної підтримки та соціальних програм, які допомагають громадянам справлятися з наслідками війни. Звертається увага на проблематику колабораціонізму, аналізуються правові аспекти таких дій та їхній вплив на суспільство. Розглядаються питання демократичної освіти дорослих і ролі дорадчих нарад у громадах, що можуть сприяти більш активній участі громадян у державному житті. Як геополітичний тригер розглядається вступ України до НАТО. Це питання аналізується в контексті стратегічного планування та співпраці з міжнародними партнерами. Поважне місце в збірнику зайняла тематика інформаційних війн та їх впливу на національну ідентичність, в тому числі використанню з цією метою в сучасних конфліктах історії та ін. Другий розділ видання присвячений історичному досвіду державного управління – як українському, так і зарубіжному. Зокрема йдеться про поновлення інституційної ролі Чернігова як державного центру сходу Європи та Руської землі за правління князя Мстислава Володимировича, правління його наступників – династії Святославовичів. Порушуються питання вибору органів місцевого самоврядування північних повітів Чернігівської губернії (наприкінці 1917 р. всі міські думи та повітові земства на цих теренах ухвалили рішення про визнання своєї приналежності до України), генерального писарства ради Народних міністрів УНР, земельної реформи гетьмана Павла Скоропадського та ін. Щодо практик інших країн – розглядається європейський досвід підтримки проблемних територій
Просторове планування та містобудування: шанс на зміни
Представники 38 територіальних громад Чернігівщини зібралися 15 – 16 серпня 2024 р. в Ніжині на навчання «Нові рішення в плануванні та проєктуванні розвитку населених пунктів їх архітектурі та будівництві». Таке тематичне регіональне зібрання виявилися чи не найбільш представницьким за останній час із напряму, що хвилює майже кожного мешканця кожного села, селища та місто. Адже йдеться рішення, що потім вирішальною мірою впливають на комфорт життя. Спілкувалися самоврядовці з відомими фахівцям: Ганною Бондар (народний депутат України), Ганною Палехою (віце-президент Національної спілки архітекторів України), Марією Маркіною (заступниця голови Асоціації просторових планувальників України), Іваном Ревським (завідувач кафедри основ архітектури Придніпровської державної академії будівництва та архітектури). Ганна Бондар представила розроблення Містобудівного Кодексу України: нововведення що пропонуються, принципи та підходи. Спікерка зазначила – до існуючого базового закону з містобудування вже внесено 64 правки. В результаті розібратися в ньому навіть фахівцю складно. Так бути не може, тому виникла необхідність розробки Кодексу (тепер напрацьовується концепція документу). Головна його мета – підвищення рівня будівельної культури в правовому аспекті. Одне з завдань – збалансувати роль приватного забудовника та органу місцевого самоврядування, адже тепер забудовник може грати більшу роль, ніж відповідна рада, що неправильно. При цьому необхідно завершити децентралізацію в містобудуванні – процес розпочато, але не завершено. Вочевидь, із забезпеченням гарантій участі громадськості та запровадженням професійної відповідальності за роботу з містобудування. Майбутні норми – також частина нашої інтеграції до європейського простору. Доповідачка зазначила: хоча європейське право не містить містобудівної директиви, але ж є принципи, що ґрунтуються на цінностях, насамперед – зрівноваженого розвитку території (включає економічну, соціальну та екологічну складові). Їх треба прописувати у себе в нормативно-правових актах. Крім того, в просторовому плануванні та містобудуванні діє профільне національне законодавство та адміністративна практика країн ЄС. Результати нам подобаються, чи не так? З точки зору інтеграції до європейського законодавства побудувала свій виступ Ганна Палеха. Зокрема, вона порушила питання, що викликає неабиякі дискусії: розроблення концепції інтегрованого розвитку громад. Йдеться про новий документ, спікерка розповіла учасникам зустрічі про методи, алгоритми, інструменти його створення. А також про вигоди для громад від запровадження. Марія Маркіна розповіла про ще одну відносну новацію – комплексний план просторового розвитку території. Принаймні на тепер жодна громада в області його ще не має, хоч є такі, що розпочали роботу. Тож доповідачка, фактично, виклала покрокову інструкцію. Іван Ревський порушив проблему збереження історичної спадщини в громадах та її використання для розвитку території. Мовилося про інструменти роботи з історичною спадщиною в просторовому плануванні. Між іншим з`ясувалося, що лише чотири населені пункти Чернігівщини мають затверджені опорні історико-архітектурні плани. Для регіону з великою кількістю історичних населених пунктів це надзвичайно мало. До того ж цей план має бути інтегрований до просторового розвитку. А щодо обмежень, на думку спікера, їх не варто боятися – навпаки впорядкування у цій сфері дозволить громадам ефективніше використовувати свої ресурси. Другий день навчання пройшов у формі інтерактивної гри – проведення громадських слухань щодо надання дозволу забудовнику на ділянку землі. На рівних засадах в ній взяли участь експерти та самоврядовці (тобто архітектори й адміністратори разом) – кожен відповідно до ролі, що випала через випадковий розподіл. Таке емоційне й реалістичне відтворення знайомих обставин дозволило краще подивитися на багатоаспектність порушених проблем, роль і методи взаємодії з громадськістю під час ухвалення принципових рішень. Проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення» здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine Фонд Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина) за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради у партнерстві з Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України та Сіверським інститутом регіональних досліджень
