Як жителі громад Чернігівщини долучаються до розробки стратегій розвитку
Діалог і співпраця в громаді створюють сприятливі умови для підвищення активності мешканців. Люди більше долучаються до її розвитку, прагнуть реалізовувати власні ініціативи. Вони готові шукати спільні рішення для покращення умов життя. Одним зі способів залучення мешканців до роботи над стратегією розвитку є вивчення їхніх думок, проблем і пропозицій щодо життя в громаді. Впродовж грудня у 10 громадах Чернігівщини, які беруть участь у проєкті «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», проводяться вивчення громадської думки. Долучитися до них можуть усі охочі жителі, як онлайн, так і офлайн. Головна умова — проживати на території громади. Про те, як реагують жителі Городнянської громади на соціологічне дослідження, розповіла керівниця громадських ініціатив ГО «Єгармонія» Ганна Щербакова: «У нашій громаді мешканці з ентузіазмом долучилися до опитування, адже хочуть впливати на її майбутнє. Попри те, що ми є прикордонною територією, ми прагнемо розвитку, і для цього нам потрібен план». Активістка розповіла, що респонденти дуже уважно заповнюють анкети (особливо паперові), витрачаючи більше часу. Інколи навіть забирають додому, щоб обдумати та зважити відповідь на кожне питання. Часто під час анкетування люди дізнаються, що таке стратегія розвитку громади і для чого, і тоді долучаються до опитування, розуміючи важливість свого внеску. Анна розповіла, що всі охочі могли отримати роздруковані анкети в бібліотеці, старости поширювали серед жителів сіл. Також для максимального залучення використовувалися сучасні технології: інформацію про опитування поширювали в соціальних мережах, розміщували на офіційній сторінці громади. «Можу прогнозувати, що ми отримаємо більше відповідей у форматі онлайн. Загальний результат опитувань ще невідомий, але зрозуміло одне — люди прагнуть впливати на розвиток громади, хочуть бути почутими», — підкреслила Анна. У Козелецькій громаді станом на середину грудня до бази вже надійшло майже 400 анкет від мешканців громади та 36 — від бізнесу. Про це повідомила голова ГО «Зелена галявина» Євгенія Москалець. «За методикою опитування проводять як серед мешканців, так і серед представників бізнесу», — розповіла вона. Також важливо залучити і жителів центральної садиби, і старостатів. «Для збору даних у нашій громаді активно долучилися старости. Вони пояснювали мешканцям, що таке стратегія, для чого проводиться опитування та наскільки важлива думка кожного. Завдяки активній участі громадськості вдалося досягти значного охоплення, що допоможе зробити майбутню стратегію максимально точною та орієнтованою на реальні потреби жителів», — зазначила Євгенія. У тому, що вивчення громадської думки є одним зі способів поінформувати жителів про стратегічну діяльність громади, переконалися в Добрянській селищній раді. «Це опитування стало черговим етапом нашої роботи, і вдалося досягти кращих результатів. Якщо спочатку багато мешканців не розуміли, що таке стратегія розвитку та навіщо її створювати, у процесі опитування люди мали можливість усвідомити важливість цього документа для майбутнього громади», — розповіла Марія Мурадова, секретар Добрянської селищної ради. За попередніми результатами, мешканці Добрянської громади визначили три основні проблеми: логістика, відсутність роботи та питання безпеки. В свою чергу підприємців турбують проблеми, пов’язані з воєнним станом, а також зростання цін та зменшення платоспроможності населення. Марія Мурадова також розповіла, що, попри виклики, люди залишаються позитивно налаштованими. «Відкриття ЦНАПу в громаді та можливості вирішення багатьох питань з його допомогою для багатьох мешканців стали прикладом успішних змін. Люди почали вірити, що стратегія розвитку розробляється з ними і для них, а її реалізація сприятиме покращенню життя в громаді», — зазначила вона. За її словами, мешканці та підприємці охоче долучалися до опитування, відкрито ділилися своїми думками та проблемами. Нагадаємо, що в проєкті «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» беруть участь такі громади Чернігівщини: Варвинська, Козелецька, Носівська, Талалаївська, Добрянська, Городнянська, Бахмацька, Ріпкинська, Ічнянська, Новобасанська. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
У Лозівській громаді проводять опитування жителів для визначення майбутнього
Восени Лозівська громада стала однією з 10 громад Харківщини, що взяли участь у проєкті «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». На початку грудня на засіданні сесії Лозівська міська рада прийняла рішення про початок розробки стратегії розвитку на 2025-2027 роки. Цю роботу у громаді проводять для того, щоб визначити вектор стратегічного розвитку громади, покращити умови життя населення та ведення бізнесу. Адже стратегія розвитку передбачає визначення ключової мети, а потім вирішення питань як, де, коли й за рахунок яких ресурсів вона буде втілена. За словами начальника управління економіки Лозівської міської ради Сергія Гранкіна, роботу над стратегічним планом розпочали з опитування мешканців, аби зрозуміти проблеми, які їх турбують, пріоритети й думки. Отриману інформацію проаналізують експерти й учасники робочої групи, до якої увійшли представники ради, структурних підрозділів, бізнесу та громадськості. Ця аналітика стане основою стратегії, яка окреслюватиме основні проблеми, сильні сторони громади та бачення її майбутнього. «Ми хочемо охопити опитуванням якомога більше мешканців: жителів з різних частин нашої громади і з різних вікових категорій та соціальних сфер. Також окреме опитування буде проведено для представників бізнесу. Тому що будь-яка стратегія має економічну і соціальну складову», — розповів Сергій Гранкін. Опитування в громаді вже стартувало. Анкети можна заповнити і в електронному, і в паперовому вигляді. Тож кожен небайдужий житель Лозівської громади може висловити свою думку. У рамках проєкту громада розробляє стратегію розвитку та план її реалізації, соціально-економічний паспорт громади та стратегічну екологічну оцінку. Цей пакет документів є важливим для системної діяльності та підвищення спроможності громади. Наступне засідання робочої групи відбудеться вже в новому році. На ньому буде презентовано профіль громади, а також результати опитування бізнесу та мешканців. Результати опитування стануть базою для подальших кроків у розробці стратегії, включаючи формування пріоритетів і конкретних проєктів. Нагадаємо, що Харківська область у проєкті представлена такими громадами: Барвінківська, Донецька, Ізюмська, Берестинська, Краснокутська, Вільхуватська, Лозівська, Нововодолазька, Слобожанська, Височанська. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Козелецька громада пише стратегію за підтримки проєкту USAID “говерла”
Представники влади, бізнесу та громадськості Козелецької громади розпочали стратегічне планування. 10 грудня вони зібралися на перше з чотирьох засідань робочої групи, що відбудуться в громаді в рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Впродовж наступних місяців представники громади досліджуватимуть її потенціал, можливі точки росту та шукатимуть ефективні управлінські рішення для розвитку території. Секретар селищної ради Сергій Великохатній зазначив: «Стратегія розвитку громади — це не просто документ, а орієнтир на майбутнє в сучасних реаліях». Він наголосив на важливості врахування в стратегічному документі поглядів місцевих мешканців і представників бізнесу, адже саме їхні думки є ключем до створення ефективного та реалістичного плану розвитку. У рамках зустрічі експерт проєкту Тарас Рашкевич презентував аналітичний звіт, що охоплює основні соціально-економічні показники регіону. Поділившись на групи, учасники провели SWOT-аналіз для громади, обговорили, які саме переваги можуть стати рушійною силою для громади, а також окреслили потенційні виклики та можливості для їх подолання. Представниця громадськості Оксана Мельник переконана, що стратегія дає розуміння куди рухатись і чого прагнути громаді. Саме тому вона бере активну участь у її розробці в складі робочої групи. «Ми дуже багато попрацювали, визначили сильні та слабкі сторони, окреслили загрози та можливості. І це було чітко. Всі могли поділитися своєю думкою та висловити аргументи за і проти», — ділиться враженнями пані Оксана. Наступне засідання робочої групи відбудеться вже в новому році та буде присвячено представленню результатів опитування бізнесу та мешканців громади, роботі над формуванням бачення розвитку громади та розробленню дерева цілей. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку
Представники влади, бізнесу та громадськості Городнянської громади взяли участь у першому засіданні з розробки стратегії розвитку. Зустріч була присвячена презентації результатів аналізу соціально-економічних показників громади, обговоренню можливостей для розвитку та визначенню конкурентних переваг життєдіяльності громади. Захід відбувся в рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Відкриваючи засідання, Городнянський міський голова Андрій Богдан зазначив: «Ми розпочинаємо важливий етап — формування напрямків розвитку громади. Важливо врахувати думки мешканців і бізнесу, щоб створити якісний документ, який приноситиме користь кожному жителю». До робочої групи з розробки стратегічних документів увійшли представники міської ради, депутати, представники бізнесу та громадськості. Начальник відділу економіки, транспорту, торгівлі та інвестицій Городнянської міської ради Євген Деркач розповів, що перше засідання робочої групи пройшло дуже вдало та енергійно. Спочатку з допомогою експерта проєкту Тараса Рашкевича учасники розібрали результати дослідження соціально-економічного розвитку громади та дізналися про їх значення для стратегічного планування. Далі присутні розділилися на чотири групи. І за принципом SWOT-аналізу визначали сильні та слабкі сторони, потенційні можливості та загрози розвитку. Представники кожної з чотирьох груп мали можливість обговорити і «силу», і «слабкість», і «загрози», і «можливості», адже під час роботи учасники мінялися столами і «доопрацьовували» думки колег. Такий спосіб обговорення, за словами організаторів, допомагає в пошуку оптимальних рішень завдяки напрацюванню великої кількості варіантів гіпотез, можливості кожного учасника висловитися і вплинути на обговорення. Якщо ідея не спрацює, вона може підштовхнути на унікальне креативне рішення. «Обговорення в такому форматі принесло значні результати, яких до цього моменту громаді не вдавалось досягти при інших обговореннях. Було дуже цікаво, робота кипіла, і результатом стали ідеї, які треба розвивати далі», — розповів Євген Деркач. Наступне засідання робочої групи планується у січні 2025 року, на ньому буде презентовано результати дослідження громадської думки та напрацьовані подальші кроки відповідно до методології. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Розпочалася робота над новим баченням майбутнього Липоводолинської громади
Днями активна спільнота Липоводолинської громади зібралась обговорити процес розробки стратегічних документів і визначитися з послідовністю своїх дій. Громада стала учасницею проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Липоводолинський селищний голова Володимир Штанько під час зустрічі розповів про стан реалізації стратегії розвитку громади та пояснив необхідність оновлення документа. Крім того, він закликав до активного включення в процес стратегічного планування мешканців, представників громадських організацій, депутатів, представників підрозділів селищної ради, підприємців. Його думку підтримує і голова ГО «Спілка жінок Липоводолинщини» пані Лариса: «Громадськість має допомагати розвивати громаду, бути активною. ЇЇ думка повинна враховуватися при розробці стратегії, тому що зі сторони видніше, що і як потрібно зробити, на що звернути особливу увагу». Експертка проєкту Ірина Ковра буде супроводжувати липоводолинців на всіх етапах розробки документів. При цьому вона наголосила, що громада має максимально самостійно включатися в роботу, щоб не лише зрозуміти процес стратегічного планування, а й усвідомити, як використовувати цей інструмент для вирішення конкретних проблем і досягнення довгострокових цілей. Також Ірина Ковра нагадала, що у 2022 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій», згідно з яким стратегії громад повинні розроблятися з урахуванням методичних рекомендацій, передбачати безпековий і територіально-орієнтований підхід, мають узгоджуватися з відповідною містобудівною документацією, документами планування державного та регіонального рівнів. Під час засідання присутні ознайомилися з етапами оновлення стратегії громади. Зокрема, йшлося про особливості проведення опитування мешканців громади та представників бізнесу і формування профілю громади для описово-аналітичної частини стратегії. Також учасники зустрічі узгодили календарний план роботи на весь період стратегічного планування в громаді. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Прикордонні громади Сумщини оновлюють стратегії, відповідаючи на виклики воєнного часу
Попри близькість до кордону з ворогом, а також обстріли й евакуацію мешканців з прикордонних сіл, Глухівська та Березівська громади працюють над оновленням пакету стратегічних документів. Громади стали учасницями проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». У 2020 році Глухівська міська громада затвердила стратегію розвитку до 2027 року. «Глухівська міська рада — територія безпечного, комфортного та енергоефективного простору з розвиненою економікою, з орієнтованою на бізнес інфраструктурою, високим рівнем та якістю життя», — йшлося в документі. Але нині громада потребує нових рішень і проєктів, а також оновлення пакету стратегічних документів відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій». За словами начальниці управління соціально-економічного розвитку Глухівської міської ради Людмили Сухоручкіної, розробка стратегії розвитку є основним етапом у забезпеченні сталого, збалансованого та ефективного розвитку будь-якої громади. А для Глухівської громади — це можливість разом із жителями та експертами знайти нові рішення організації безпеки в громаді, забезпечення добробуту та спланувати етапи відбудови зруйнованої або знищеної інфраструктури та житла. Під час ознайомчої зустрічі вона зазначила: «Враховуючи сьогоднішні виклики, які стоять перед нашою громадою, стратегія — це не тільки план дій, а й інструмент формування кращого майбутнього. Вона допоможе визначити пріоритети, згуртувати громаду навколо спільних цінностей і цілей, що є ключем до успішного розвитку». Також перша зустріч команди зі стратегічного планування відбулася в Березівській громаді. До зібрання долучилися представники всіх профільних структурних підрозділів і громадських організацій територіальної громади. Вони визначили алгоритм наступних дій і канали комунікації. Попереду перший етап — збір та аналіз інформації для соціально-економічного аналізу й проведення опитування мешканців щодо власного бачення розвитку громади. Керуючий справами виконавчого комітету Березівської сільської ради Едуард Попов зазначив: «Стратегію розробляємо для того, щоб громада мала шлях для розвитку після закінчення війни. Обов’язково буде розділ відновлення об’єктів, які постраждали від бойових дій. У своїй стратегії ми плануємо прописати цілі для всіх напрямків діяльності громади. Це і економіка, і житлово-комунальне господарство, освіта, медицина, культура. Також обов’язково треба прописати питання поводження з відходами, водопостачання». Активна участь громадськості, на думку представниці ГО Березівської громади Інни, допоможе розробити стратегію, яка стане справжньою дорожньою картою громади. «Стратегія — це про відновлення та розвиток нашої громади. Як у домі ми плануємо всією родиною, так і в громаді. Громада — це теж сім’я, і ми не можемо планувати окремо одне від одного і враховувати думку лише представників ОМС. Всю громаду зібрати буде важко, але якщо залучити активних представників різних категорій населення, то кожен буде почутий», — зазначила активістка. Разом із Березівською та Глухівською громадами розробкою стратегій розвитку займаються ще такі громади Сумщини: Лебединська, Липоводолинська, Попівська, Тростянецька, Чернеччинська, Нижньосироватська, Боромлянська, Комишанська. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Ріпкинська громада пише стратегію розвитку за підтримки проєкту USAID “ГОВЕРЛА”
«Діяти без плану — заздалегідь приректи себе на неуспіх», — зрозуміли у Ріпкинській громаді й вирішили розробити пакет стратегічних документів, що включає профіль громади, стратегію розвитку та план її реалізації, стратегічну оцінку цих документів. Про це повідомив Ріпкинський селищний голова Сергій Гарус. За його словами, для розвитку та відновлення кожній громаді необхідно розуміння цілей, ресурсів і в який спосіб досягти бажаного результату. «Ключовим завданням будь-якої громади є її стабільний розвиток. Для досягнення цього важливо створити сприятливі умови для залучення інвесторів та партнерів, які зазвичай очікують довгострокових стратегій розвитку, що демонструють визначені пріоритети та перспективи зростання», — розповів голова громади. Завдяки своєму бажанню розвиватися і працювати Ріпкинська громада стала учасницею проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». 21 листопада відбулася зустріч щодо організації діяльності з розробки стратегічних документів, у якій взяли участь представники місцевого самоврядування, громадськості та експерт проєкту Володимир Бойко. Сергій Гарус підкреслив, що представникам громади може бути складно пройти всі етапи розробки стратегії самостійно, без достатнього досвіду: «Ми дуже вдячні за участь у цьому проєкті, адже наразі бракує власних спеціалістів для розробки таких важливих та ґрунтовних документів. Я впевнений, що допомога експерта Володимира Бойка в поєднанні з максимальними зусиллями учасників робочої групи та всієї громади дадуть в результаті дієвий стратегічний документ». Під час обговорення неодноразово наголошувалося на важливості активної участі всіх верств населення. Цю думку підтримав і представник ГО «Корвус» Олексій, який переконаний, що тоді можна отримати унікальну історію, де кожен житель сам вирішує, як хоче жити. В результаті стратегія розвитку стає не просто планом, а спільною метою, яка мотивує громаду працювати разом навіть після зміни місцевої влади. «Активісти можуть виступати посередниками між владою та населенням, пояснюючи цілі та результати стратегії, та доносити думку кожного. Відкритий процес створення стратегії, до якого долучені активісти та представники різних соціальних груп і професій, знижує ризик корупції та сприяє підвищенню прозорості управління в громаді», — зазначив Олексій. Учасники зустрічі ознайомилися з методологією стратегічного планування, обговорили низку питань, що стосуються проведення опитування мешканців громади та місцевих підприємців, організації вивчення потреб бенефіціарів від впровадження стратегії, збору даних, що необхідні для проведення соціально-економічного аналізу громади, а також проєкт графіку роботу на весь період розробки стратегії — до липня наступного року. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Виклики війни і нові можливості для громад Харківщині
Визначити план дій на наступні місяці, обговорити процес формування робочих груп і алгоритм розробки пакету стратегічних документів зібралися представники влади та громадськості. Краснокутська та Вільхуватська громади зробили важливий крок до свого розвитку, приєднавшись до проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях». Впродовж року кожна громада пройде шлях від усвідомлення та пошуку своїх переваг, сильних сторін та унікальних можливостей до формулювання бачення, стратегічних цілей і завдань. Як зазначають у ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень», яка реалізує проєкт за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», одне з ключових завдань громад — організувати процес стратегування з максимальним залученням громадськості та розробити документ з урахуванням побажань і цілей всієї громади. За словами Краснокутського селищного голови Ірини Карабут, очолювана нею громада є прикордонною і це створює, зокрема, безпекові виклики через війну. «У громаді діти навчаються онлайн, і нам треба думати про безпеку, особливо про безпеку освітнього середовища», — зазначила голова громади. З початку повномасштабного вторгнення Краснокутська громада стала прихистком для внутрішньо переміщених осіб. За останні роки кількість населення громади суттєво збільшилася, і це створило додаткове навантаження на всі сфери життєдіяльності громади, особливо на надання послуг. Голова підкреслила необхідність всебічної підтримки захисників і захисниць, допомоги родинам загиблих. «У новій стратегії ми хочемо врахувати інтереси і мешканців, і переселенців, і захисників та ветеранів, створити сприятливе середовище в громаді для розвитку бізнесу та пошуку нових управлінських рішень», — розповіла Ірина Карабут. У Вільхуватській громаді переконані, що стратегічне планування є передумовою якісного управління. Успіх реалізації залежить від активного залучення місцевих мешканців, адже саме вони найкраще розуміють власні потреби та виклики. Начальник Вільхуватської сільської військової адміністрації Євген Шаповал зазначив: «Стратегія для громади — це як Конституція для країни. Це буде наша дорожня карта розвитку, завдяки якій ми досягнемо своєї мети». Учасники зустрічей обговорили процес збору даних для соціально-економічного аналізу громади, дізналися про методологію проведення опитування мешканців, підприємців та інших зацікавлених сторін, а також склали план-графік наступних засідань робочих груп. Анастасія, представниця ГО «Краснокутськ Тревел», розповіла, що в громаді проживають дуже активні люди та функціонують багато громадських організацій з різних напрямів. «Усі знають, що кожна проблема, якщо її озвучити, вирішується. Тому люди не бояться влади. У нас виходить взаємодія влади і громадськості, при якій в громаді створюється комфортне життя», — говорить Анастасія. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Ізюмська громада обирає проєктний підхід для розвитку та відновлення
Навіть у важкі воєнні часи Ізюмська громада Харківської області не тільки відновлює зруйноване російськими ракетами та бомбами, а й активно розбудовує своє майбутнє. Цьому сприяє співпраця з громадською організацією «Сіверський інститут регіональних досліджень» у процесі реалізації проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Ставши учасницею проєкту, Ізюмська громада напрацює пакет стратегічних документів, які будуть визначати план дій з розвитку та відновлення території на 2025-2027 роки. 20 листопада в громаді провели першу зустріч, в якій взяли участь представники Ізюмської МВА, комунальних підприємств і громадських організацій. Учасники зустрічі сформували план дій з розробки оновленої стратегії розвитку Ізюмської громади та плану заходів з реалізації стратегії. Допомагатиме в роботі громаді Олександр Дудка – експерт зі стратегічного розвитку громад. Під час зустрічі представники громади дізналися про основи стратегічного планування, особливості партисипативного підходу і чому важливо залучати до цієї діяльності всю громаду. Оскільки розробка стратегії є відповідальністю громади й цей документ повинен враховувати інтереси та виклики мешканців, успішність реалізації стратегії прямо залежить від активної участі громади. Стратегічне планування – це творча і копітка діяльність, яка поєднує роботу в групах, дискусії, вивчення громадської думки та розробку «живого» аналітичного документа. Кожна громада має свої особливості, конкурентні переваги і виклики. Важливо, щоб у результаті стратегування проблеми трансформувалися в завдання, які потім знайшли відображення в ідеях і проєктах. Для Ізюмської громади першочерговим завданням під час роботи над стратегією стало створення мережевого проєктного офісу. Долучитися до його діяльності можуть усі охочі, хто зацікавлений у розвитку Ізюмської громади, за посиланням http://surl.li/nckxyw. Мережевий проєктний офіс – це спільнота фахівців, яка здійснюватиме підготовку проєктних пропозицій для формування Програми комплексного відновлення території Ізюмської громади і оновленої Стратегії розвитку Ізюмської громади до 2027 року, а також впроваджуватиме ті проєкти, які отримуватимуть фінансування. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
У Слобожанській громаді розпочали стратегічне планування
Розробка стратегічних документів в умовах війни та невизначеності дає можливість визначити ключові цілі, навчитися оперативно адаптувати ресурси та інфраструктуру, приймати управлінські рішення в кризових ситуаціях. Для прикордонної Слобожанської громади Харківської області розробка стратегії розвитку є важливим рішенням. Саме тому вона стала учасницею проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Днями у громаді відбулася перша робоча зустріч у рамках проєкту. Представники місцевого самоврядування та установ, громадськості та бізнесу разом з експертом проєкту обговорили основні етапи стратегічного планування, особливості збору інформації для аналітичних досліджень та організації вивчення громадської думки. Для громади робота над стратегічними документами є новою. Слобожанський селищний голова Дмитро Діхтяр зазначив: «Стратегічне планування — основа розвитку та стабільного функціонування громади, особливо в умовах постійних викликів та обмежених ресурсів». За його словами, громада зараз постійно стикається з безліччю складних завдань, що потребують мобілізації та раціонального застування людського потенціалу, адміністративного та фінансових ресурсів громади. Представниця ГО «Майбутнє 22» Юлія Щербак розповіла: «Для мене особисто участь у роботі над стратегією — це можливість спланувати розвиток громади з урахуванням думки молоді. Оскільки я багато спілкуюся з молоддю, можу представити її бачення на ту чи іншу проблему». Юлія додала, що одним із напрямків діяльності громадської організації є дослідження питань, які турбують молодь, вивчення потреб та організація заходів для активізації молодіжного руху, залученість у життя громади. Наступні місяці Слобожанська громада буде вивчати проблеми та потреби мешканців, шукати ефективні та раціональні рішення для протистояння викликам, гуртуватися навколо ідей та ініціатив, сперечатися і погоджуватися. І все заради того, щоб крок за кроком створити дієвий робочий документ, який визначатиме її розвиток у наступні роки. «Ми вдячні нашому надійному партнеру Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за надання експертної підтримки в цьому відповідальному та важливому завданні — розробці основного стратегічного та планувального документа громади», — підкреслив Дмитро Діхтяр. Нагадаємо, що у проєкті «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» беруть участь 30 громад. Харківщину представляють такі громади: Барвінківська, Донецька, Ізюмська, Берестинська (Красноградська), Краснокутська, Вільхуватська, Лозівська, Нововодолазька, Слобожанська, Височанська. Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
