РОЗУМОВСЬКІ ЗУСТРІЧІ
ПЕРШЕ ЗА УЧАСТІ ГЛАВИ РОДУ РОЗУМОВСЬКИХ«Розумовські зустрічі» – це зустріч ліриків і фізиків», де поєднуються гуманітарні та технологічні підходи, створюючи особливих дух конференції. Така думка прозвучала під час офіційного відкриття чотирнадцятих Зустрічей 27 листопада 2025 р. Зберігаючи традицію проходила конференція в Чернігові напередодні Дня місцевого самоврядування України та працювала два дні за п`ятьма тематичними напрямами – дискусіями:– Питання трансформації українських владних еліт: кейс РозумовськихНаціональний опір і безпека: місцевий, регіональний та національний рівні– Українське суспільство та ветерани російсько-української війни– Управління публічними інвестиціями та розвиток територій– Штучний інтелект у державному управлінні: нові можливості та ризикиАле розпочалися Зустрічі не доповідями та їхнім обговоренням, а виконанням творчим колективом Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького творів Вогфганга Амадея Моцарта – саме так колись зустрічав своїх гостей у Відні Андрій Розумовський, створюючи атмосферу для спілкування. І лише після цього – офіційні промови. З вітаннями до учасників конференції звернулися співорганізатори – керівники Сіверського інституту та Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Сергій Лепявко й Володимир Бойко, завідувач Школи врядування Національного університету «Острозька академія» Валерій Тертичка, директор Генерального департаменту професійного навчання Нацдержслужби України Людмила Рикова.Учасники конференції – експерти, викладачі університетів, працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, представники медіа, громадські діячі. Всього – близько 90 осіб, із них майже 70 – очно, які представляли 22 територіальні громади Чернігівської області з усіх пяти районів. До Чернігова приїхали фахівці з Києва, Ніжина, Кропивницького, Херсону, Тернополя, Рівного. Цього разу вперше конференція проходила за участі (дистанційно) графа Грегора Розумовського – глави роду. Він розповів про свою родину та доленосні події, з нею повзані, наголосивши – на прикладі роду добре видно як працює російська наративна машина протягом століть, як перекручує першоджерела та факти. Скажімо, Розумовські походять з дрібної шляхти (козацької старшини), небагатою, але з хорошими звязками (напевно – не з селян). Тобто з освіченої верстви, тому оповідь про Олексія Розумовського як неосвіченого юнака з церковного хору – не більше, ніж російський анекдот. Між іншим, за однією з версій Кирило був не молодшим братом, а сином Олексія – на це натякають роки та алгоритм тогочасного життя. Більше того, ймовірно Олексій навчався в духовній семінарії та був духівником Єлизавети Петрівни. Що з того вийшло згодом – то вже інше питання. Активна участь Олексія у її приході до влади змушує інакше подивитися на відновлення посади гетьмана – не як на милість, а як на сплата боргу. Наступні дії Кирила Розумовського на посаді гетьмана доводять його послідовне та щире прагнення до державної розбудови Гетьманщини, що неминуче вело до конфліктів із царською владою. Саме бажанням зберегти Гетьманщину пояснюється участь у наступному державному заколоті – який привів до влади Єкатерину ІІ, а також підтримку (ймовірно) спроби Василя Мировича звільнити Івана VI та здійснити таким чином черговий палацовий переворот. Мета – смута в Московії. Втім як сталося відомо. Пояснив спікер й чому його рід – австрійські графи: єдина лінія Розумовських, яка збереглася, йде від Грегора Розщумовського, який на початку ХІХ ст. залишив Російську імперію та зрештою був позбачлний нею всіх рангів та почестей. Тож графство фактично наново надав астрійський імператор. «Я вважаю себе українцем і люблю свою країни», – так завершив свій виступ сучасний Грегор Розумовський. Тему продовжив директор музичного коледжу ім. Л. Ревуцького Володимир Суховерський. Він розповів про роль родини Розумовських у розвитку європейської музики та вплив Андрія Кириловича Розумовського на творчість Людвига ван Бетховена. Анна Бондар, народний депутат України, презентувала проєкт порятунку Покорщини – унікальної пам’ятки садибної архітектури XVIII ст. родини Розумовських – Дараганів в селищі Козелець. Надалі спікери перейшли до сучасності. Пьотр Кульпа, аудитор, юридичний радник департаменту стратегії Вищого Органу Аудиту (NIC) Польщі, порушив питання необхідності конституційних змін для модернізації публічного управління та адміністрування України на рівні центральних органів державної влади. На його думку нинішня неефективна, більше того – загрожує існуванню державності. «Виграти війну – не програти мир», – ще раз наголосив на своїй думці промовець. Олександр Копиленко (народний депутат України, доктор юридичних наук) згадав про вплив роду Лизогубів (тісно повязаний із Чернігівщиною) на державотворчі процеси України як приклад української еліти. Та звернувся до небезпеки корупції в сучасній України, зазначивши: «Корупцію не переможемо, якщо будемо самі нею переможені».Один із батьків української реформи місцевого самоврядування Юрій Ганущак також сконцентрував свою увагу на необхідності майбутніх конституційних змін, погодившись у висновках (але не в частині пропозицій), що нинішня система має бути змінена. Та звернув увагу на небезпеку: авторитаризм «згори» здатен трансформуватися в авторитаризм «знизу», що впливатиме на ефективність прийняття рішень у територіальних громадах. Щоправда, децентралізація рятує ситуацію, адже створює конкурентне середовище.Друга панельна дискусія розпочалася з виступу доктора історичних наук та водночас – діючого капітану ЗСУ Євгена Луняка. Присвячувалася вона українському козацтву, втім із кута зору внутрішній чвар, боротьби один проти одного, що послаблювало українську козацьку державу та зрештою призвело до її занепаду. Торкнувся спікер й використання козаччини як бренду в ЗСУ, а також нинішніх спроб рашистів та їх совєтських попередників (з пропагандистською метою). Сергій Джердж (голова громадської ліги Україна – НАТО) проаналізував нинішній вплив допомоги НАТО на перебіг російсько-української війни та наявні складності механізмів консенсусного ухвалення рішень. Експерт та відомий блогер Михайло Жирохов представив своє бачення безпекових викликів регіону зі сторони РФ на землі та в повітрі, а також екологічні ризики. На його думку, з огляду на ландшафтні особливості, Росія контролює приблизно 20 квадратними кілометрами території області, однак за нинішніх обставин це все, на що вони спроможні. Значна більше небезпека – з повітря, адже рашисти вже виробляють КАБи, здатні долати 200 км, а це загроза для кількох крупних міст, в тому числі – Чернігова. Що ж до екології, то на прикладі минулорічної катастрофи на річках Сейм та Десна, спричиненої неочищеними скидами, ми побачили наскільки небезпечним може бути такого роду засоби ведення війни. Політолог Станіслав Желіховський проаналізував еволюцію державотворчих процесів від козацької доби до сучасності та наголосив: «Україна – не периферія Європи, а її рубіж».Третя панельна дискусія, що присвячувалася ветеранській політиці, поєднала ветеранів російсько-української війни (зокрема, оборони Чернігова), державних службовців та громадських діячів. Григорій Маханьков (ГО Слово ветерана») поділився власним досвідом супроводу ветеранів, подолання бюрократії, взаємодії з ВЛК та звернув увагу на важливість кваліфікованої першої психологічної допомоги. Ольга Островідова (ГО «”ВСУ” “Серцевір”», розповіла про ідею створення Ветеранської спільноти України «Серцевір», а також представила комплексні програми підтримки ветеранів: іпотерапію, каністерапію, мобільні
Гміни – Європейський Союз – громади: йдемо разом
“Гміни – Європейський Союз – громади: йдемо разом” – назва нового документального фільму про навчальний візит представників органів місцевого самоврядування Чернігівської області до Підкарпатського та Малопольського воєводств Польщі. Фільм – свого роду відеозвіт про побачене, почуте, про зустрічі. Учасники дивилися як та на що можна залучати європейські кошти для розвитку територій. Війна не вічно триватиме, а бути готовими працювати за новими правилами треба вже. Полякам можна позаздрити – мирне життя, комфорт, динамічний розвиток…. Втім нинішнє щастя – результат багаторічної тяжкої професійної праці. Польські друзі начилися діяти ефективно, в тому числі – залучати для розвитку зовнішні ресурси, навчаться й українці.Фільм – один із продукт проєкту «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина).
ГМІНИ ДЕМБИЦЬКОГО ПОВІТУ
Дембицький повіт Підкарпатського воєводства відомий в Україна, насамперед, завдяки бренду “Снєжка”, який тут був започаткований. Однак насправді це переважно аграрга місцевість. З трьома її гмінами познайомилися 24 жовтня працівники органів місцевого самоврядування Чернігівської області.Гміна Бжостек формально вважається міською, адже її адміністративний центр – місто, яке нараховує 2,5 тис. жителів, а в цілому 12 тис., тобто домінує сільське населення. Головний критерій для віднесення населеного пункту до категорії міст – урбаністична забудова. За відсутності крупних промислових об’єктів гміна сконцентрована на сільському господарстві та сфері послуг. Її мешканці навряд чи можуть сподіватися на зарплати, співмірні з великими містами. За таких обставин вирішальний аргумент чому людина хоче жити в такій гміні (крім звички) – рівень її комфорту. Звідси увага до гуманітарно-соціальної сфери, комунальних послуг, благоустрою. Про здобутки гміни та найближчі плани розповів бурмістр Збігнев Ковальский. В гміні понад 90% домогосподарств охоплено централізованим водопостачанням, майже третина – каналізацією. Останній показник потребує збільшення, щоправда, стримуючим фактором є наявні потужності очисних споруд. Значна увага – капітальному ремонту гмінних та повітових доріг, ревіталізації центральної історичної частини міста – площі ринок, впровадженню генерації енергії за рахунок відновлювальних джерел – причому не лише в комунальній сфері, але й просування цієї ідеї серед господарів приватних садиб. Гміна утримує велику мережу шкіл, прагнучи забезпечити надання загальноосвітніх послуг безпосередньо в малих селах, розвиває сучасну спортивну інфраструктуру. Значні надії для розвитку території покладаються на будівництво обїзнї дороги навколо Бжостка – вона має розвантажити центр містечка від транзиту вантажного транспорту, який їде на Словаччину (поруч – 30 км). Учасники візиту відвідали один із соціальних закладів, що призначений для роботи з жителями з різного роду особливими потребами – громадський Центр самопомочі та навчань із ерготерапії для людей з інвалідністю. Головна ідея – включення до життя територіальної спільноти. Тут проводяться тренінги зі звичайних соціальних навичок, яких не було або ж вони були втрачені, жителі з особливими потребами можуть зустрічаються (аби не сидіти вдома), виробляти різні речі, продавати їх, а виручені таким чином гроші використовувати на свої потреби – скажімо, зїздити на екскурсію до Кракова.З прикладом впровадження відновлювальних джерел познайомив бурмістр Бжостка в 2014–2024 рр. Войцех Станішевький. Перебуваючи на чолі гміни він власним прикладом вирішив продемонструвати користь від встановлення сонячних систем – не лише для генерації струму, але й тепла. Інвестиція співфінансувалася швейцарським фондом. Як з`ясувалося така система не дає повної енергетичної автономії через брак сонця зимою, але значну частину року господарі можуть користуватися майже дармовою електроенергією та гарячою водою. Тож у підсумку стала доволі популярною й була запроваджена в багатьох домогосподарствах.Наступна гміна суто сільська – Жиракув, щоправда розташована вона впритул до повітового центру. Представив гміну та розповів про її проєкти войт Марек Рончка. Гміна славиться своїми садами – комунальне господарство вирощує сортові садженці яблунь, груш, кісточкових, готові надати їх й для українських колег. Такого роду діяльність муніципалітетів – рідкість, але є. Скажімо, місто Ясло заснувало комунальні виноградники, за три року очікується виробництва місцевого вина у промислових обсягах. Серед здобутків останнього часу – два пожежних депо для добровольчих пожежних команд. Одне депо реконструйовано – з одноповерхової воно стала двоповерховим, на другому поверсі відкрито соціальний простір – місце для зустрічей жителів громади, проведення ініційованих ними заходів, реалізації громадських ініціатив. Раніше такого роду простори утворювалися в містах, а тепер – і в селах також. Друга пожежна частина в солецтві (старостаті) отримало нове приміщення, тут є три нові пожежні машини, але головна особливість – зал для духового оркестру пожежників на 50 місць. Це доволі типове для Польщі явище, адже волонтерство в пожежній справі – це не лише про захист життя та майна земляків, але й про спосіб життя (як особистого, так і суспільного).Українці відвідали місцеву школу. Нещодавно до неї добудували нове сучасне приміщення – для молодших учнів та дитячого садочка. За задумом йдеться по зразкову реалізацію засад інклюзії – доріжки з позначками напрямів руху, написи шрифт брайля, спеціальні вказівники та ін. елементи. Одночасно для школи змінили систему опалення – не на тверде паливо, встановили газову. Щоправда, дуже економну. Причина – прагнення до чистого повітря (в Польщі впроваджується політика відмови від твердого палива).Також делегація ознайомилася з новою промисловою зоною Жиракува. Її розміри – 50 га. Колись тут були сіножаті, але кількість корів значно скоротилася, тож територія потребувала перепрофілювання. Тут вже розміщено та працює велике підприємство з виробництва пластикових вікон, а також логістичний центр. При цьому вся земля промзони вже продана підприємцям, тобто очікується відкриття нових виробництв. Між іншим, для гміни це також спосіб підвищення капіталізації землі, отже й доходів до місцевого бюджету.На завершення дня представники громад Чернігівщини відвідали Дембіцу – новий стадіон KS Wisłoka Dębica та відроджений міський парк Скарбек. На стадіоні грає футбольна команда третьої ліги, але реконструювали його за вимогами першої – тобто з великим запасом для спортивних амбіцій. Тепер це сучасний комплекс, що привертає неабияку увагу молоді – чого, власне, й добивалося місцеве самоврядування. Бурмістр Дембіци в 2014–2024 рр. Маріуш Шевчик показав та розповів українським колегам про зміни в розташованому поруч парку. Раніше він був постійною проблемою для міста, локацією з підвищеними ризиками, а тепер став улюбленим місцем відпочинком. Мовиться не лише про його санацію – було створено кілька тематичних зон, фактично, міні-парків: ігровий майданчик для дітей, скель-парк, спортивна (тренажери), музичний парк та ін. Сучасний відпочинково-громадський простір сучасного міста.Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина)
ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ ЯК СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ
Туризм та розвиток сфери рекреації – основна тема четвертого дня навчального візиту працівників органів місцевого самоврядування Чернігівської області до Польщі, а прикладами стали гміни Мушина, що є відносно молодим курортом, та Криниця здрой, відома як такий вже понад сто років. Досягнення Мушини представляв бурмістр Ян Голба. Розпочалася зустріч із подяки української делегації польським друзям за допомогу під час нинішньої російсько-української війни – на її початку 12-тисячна гміна Мушина прийняла 1,5 тис. біженців із України.На тепер санаторії гміни нараховують близько 1,3 тис. місць, їх кількість зростає – до завершення цього року додасться ще 80. Між іншим, на 300 відпочивальників треба приблизно 100 працівників сфери сервісу, тобто йдеться про чималу частку робочих міць. І це ще не все – близько 4 тис. місць є в готелях, 2,5 тис. – на інших обєктах. Основна місцева природна принада – мінеральні води (є шість джерел) та гірська місцевість. Однак, на думку очільника гміни, цих обєктивних складових замало для динамічного розвитку території. Тому свого часу було прийнято рішення – зробити так, аби місцевість стала привабливою. За 15 років цілеспрямованих зусиль гміна стала супереколічною – це її головна ставка. Скажімо, 95% жителів підключені до каналізації, в Мушині – надсучасна система очистки стоків. Висока якість питної води в поєднанні з мінеральними джерелами – одна зі створених на очах переваг територіальної громади.Інший напрямок – туристичні об`єкти. Ще на початку двохтисячних їх майже не існувало. Чи не перше, що вдалося зробити – підняти з руїн місцевий старовинний замок, який став символом міста, улюбленою локацією для історичних вистав (незабаром їх доповнюватимуть ефектами в 3D), а також гарним оглядовим майданчиком для гостей гміни. Втім на території таки були історичні споруди, які до нове життя покликала запропонована концепція розвитку території – лемківські церкви. Через виселення лемків довгий час вони стояли напівзанедбані, але тепер відновлюються їхні розписи, а одну з церков, спільними зусиллями з Україною, вдалося внести до списку ЮНЕСКО. Наступний крок – відбудова дому старост, де колись розташувалася управління навколишньої територією (між іншим, она включала й нинішню Криницю).Однак чи не найбільш відомою Мушина стала завдяки заквітненню території – на території гміни встановлені 50 фігур із квітів, а головне – заснована низка тематичних парків, які щорічно привертають уваги щонайменше 80 тис. відвідувачів. Розпочалося все з біблійного парку, де були відтворені відповідні сюжети. А за ним – античний, французький, китайський. В основі – концепція родинного парку. Тому в найближчих планах – створення контактного парку з тваринами.Мушина добилася всесезонності роботи індустрії відпочинку. Літом тут процвітає водний туризм (сплав гірськими річками), а зимою – гірськолижний. До речі, найближчими роками очікується чи не найбільша така інвестиція, що має охопити 2,5 тис. гектарів гір. Серед інших атракцій – добре розвинута велосипедна інфраструктура (284 км мереж), повітряний велосипед у дитячому парку (щось на зразок водного велосипеда, але в повітрі), алея для променаду, парк світлових фігур,Бурмістр Ян Голба наголосив – для генерації ідей зовнішні фірми не використовуються, в основі – враження від поїздок світом мешканців гміни, які потім адаптуються до польських особливостей. Вочевидь, дуже багато дає взаємодія з фондами ЄС – без них вдалося б зробити хіба що 15% від нинішнього обсягу. Мушина займає сьоме місце в Польщі за обсягами залучених коштів ЄС. Це, наголосив лідер громади, важкі, але великі гроші, з ними треба вміти працюватиПоруч із Мушиною розташований другий за відомістю курорт Польщі – Криниця здрой. В Україні про нього дізналися в часи проведення масштабних польсько-українських економічних форумів. Для гміни це був спосіб привернення уваги до себе, адже йшлося про масовий щорічний захід. На тепер чи наймасовішим є музичний фестиваль оперети – імені Яна Купери (знаменитий польський тенор). Популярний також фестиваль бігу.Серед особливостей Криниці – відчутне використання культурно-історичної спадщин лемків, адже до середини ХІХ ст. це було суто лемківське поселення. Тут працює музей Никифора (Никифор Криницький) – зібрання творчості українського художника-примітивіста. В Криниці відбувається Світовий конгрес русинів.Серед атракцій Криниці – Парова гора (канатна дорога вершину 741 м), Криницький канатний парк – шість трас різної складності. Криниця – на тепер найкращий гірськолижний курорт Польщі з добре обладнаними лижними расами. Втім головна перевага гміни – розгалужена туристично-рекреаційна інфраструктура, розвинута сфера сервісу, цілюща вода «Криничанка» та особлива атмосфера. Отже, йдеться про комплекс взаємно посилюючих чинників.Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина)
Спільні цілі
Треба мати спільні цілі, адже переважно проблеми не замикається в гміні чи територіальній громаді, вони мають значно ширше територіальне охоплення – зазначалося під час зустрічі делегації громад Чернігівщині з керівництвом Асоціації гмін басейну річки Віслока – головою й одночасно бурмістром Ясло Адамом Костробом та виконавчим директором Анджеєм Чарнецькі. Польські саомврядовці розповіли українським колегам шлях зазначеного об`єднання, що за час свого існування зросло з 11 до 23 гмін та є поширеним прикладом ефективного співробітництва територіальних громад у Польщі. В його сонові – прагнення раціонально витрачати власні кошти на розбудову якості життя та водночас залучати зовнішні, насамперед, європейські. Як приклад наводився проєкт з очищення русла річки Віслока – вочевидь, враховуючи обсяги робіт, досягнути бажаного результати жодна гміна наодинці не могла. Або ж рішення про побудову очистки стоків у сусідній з містом Ясло гміні Дембовець. Тобто – відмови від такого рішення. Адже замість нього сільська гміна підключилася до існуючих потужностей міста, що дозволило зменшити планові видатки вдвічі. Наразі подібний варіант розглядається й для ще однієї сусідки – гміни Колочиці. Надалі учасники навчальної поїздки відвідали низку об`єктів, де познайомилися з іншими результатами діяльності Асоціації та гмін, що до неї належать. Будинок сеньйора – новітні заклад для жителів старшого віку – місце для спілкування, творчості та навіть оздоровлення. Креативна ревіталізація площі Інвалідів (таку назву вона отримала в честь воїнів доби І світової війни). Довгий час ця територія в центральній частині міста була захаращена, аж поки не було проведено громадське обговорення з метою пошуку кращого перепрофілювання площі. Як з`ясувалося надзвичайно активну участь взяла молодь, яка запропонувала низку ідей, що стали засадами композиції. В основі – нагадування про корабель, що мав ім`я Ясло. Звідси штучне відтворення малої річки посеред площі (з під світкою), фонтан у вигляді якіра. Сюрпризом стали лавочки – вони обертаються. Тепер це улюблене місце горожан. Інший незвичний проєкт – соляри на комунальному ринку. Начеб то – що тут такого? Креатив полягав у тому, що дах ринку ясельці вирішили зробити прозорм, а фотовольтаїку вмонтували безпосередньо в нього. Та чи не найбільшу увагу привернув Generator Nauki GEN як місце проведення науково-освітніх проєктів для дітей та молоді. Подібні за задумом заклади для дітей та молоді є в Україні – але лише в великих містах. В жодному місті формату Ясло нічого подібного немає. В основі – ідея показати відвідувачем основні засади фізики. Але не так, щоб лише дивитися, але й самому торкатися, крутити, тягнути, а головне – думати як спрацьовують явища, які оточують нас кожного дня та розвивати свої здібності. Цього ж дня делегація відвідала сільські гмуну Ясло. Війт (сільський голова) Войцех Пенконш показав один із проєктів, що знаходится ще в процесі реалізації – побудову сучасної амбулаторії. Потреба така виникла через дивовижний феномен – в гміні, де 16 тис. мешканців обслуговують 20 тис пацієнтів постійно (уклали декларації), а часом – до 30 тис. А це означає, що значна частина містян користується послугами сільської медицини. Аби далі витримувати високий рівень послуг й була задумана побудова нового приміщення – відповідно до сучасних уявлень про такого роду об`єкти – з підігрівом від теплових помп та вітру, новими кабінетами, модерновим плануванням простору, технічним обладнанням. Українці також познайомилися з новою гмінною бібліотекою – для цього місцеве самоврядування домовилося про використання занедбаного колишнього будинку ксьондза, де було зроблено капітальний ремонт та змінено внутрішнє планування, скажімо – з`явилася мансарда, де тепер розміщено ще й місцевий краєзнавчий музей. А головне – для відвідувачів, як дорослих, так і дітей, були створені зручні умови не лише для користування книгозбірнею, але як публічного простору теж. Авжеж у поєднанні традиційних книжок із сучасними інформаційними технологіями. Всі зазначені проєкти були реалізовані за гроші ЄС або близьких до неї країн – Норвегії та Швейцарії. Тепер ці програми відкриваються для України. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина)
ЗУСТРІЧІ НА ПІДКАРПАТТІ
Розпочато навчальний візит «Проєкти розвитку території, що можуть реалізовуватися за кошти фінансових інституцій ЄС у партнерстві з іншими громадами» делегації представників місцевого самоврядування Чернігівської області до гмін Підкарпатського та Малопольського воєводств в рамках проєкту за підтримки фонду Ганнса Зайделя. В ньому беруть участь представники 15 територіальних громад регіону. Йдеться про ознайомлення з роботою гмін із програмами ЄС, що спрямована на розвиток території для наступного застосування в Україні.В день приїзду відбулася зустріч української делегації з віце-воєводою Підкарпаттія Томашем Лоренсем. Він наголосив: підтримка України – одна з найголовніших наших тем, Підкарпаттю судилося стати її хабом. Так було з перших днів великого вторгнення росії, триває підтримка й тепер. Водночас нас цікавить і післявоєнна відбудова – зазначив віце-воєвода. У слові-відповіді керівник апарату облдержадміністрації Наталія Мужикова подякувала за щиру та вчасну підтримку, надану польським народом, окремо – жителям прикордонного Прикарпаття. Та висловила сподівання, що розвиток співпраці на базову рівні, гімн та громад, сприятиме в цілому й регіональному розвиткуТакож цього дня делегація відвідала історичну частину мста Тарнова.Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина)
«РОЗУМОВСЬКІ ЗУСТРІЧІ» №12
Вийшов друком дванадцятий номер щорічника «Розумовські зустрічі», про електронну версію якого повідомлялося у вересні. Паперовий журнал призначений, насамперед, для поповнення бібліотечних фондів – бібліотек Чернігівської області, а також провідних книгозбірень України. Нагадаємо, що всього у цьогорічному випуску 22 статті 27 авторів та співавторів, які розподілені за двома тематичними розділами:– Проблеми еволюції державної служби та децентралізації влади в Україні за умов викликів сьогодення. Серед порушених тем: як працює місцеве самоврядування на базовому рівні за умов воєнного стану – приклад Крут; як впливає російська пропаганда на колабораціоністський рух за умов окупації та роль освіти в протидії цьому; трансформації та виклики багаторівневого врядування; взаємодія державної влади та місцевого самоврядування для деколонізації та дерусифікації; дезінформація як тактика інформаційної боротьби за умов російсько-українського протистояння; зброя та громадяни та ін.– Історичний досвід (світовий та вітчизняний) державного управління. Йдеться російські спекуляції на темі історії та релігії; постать гетьмана Павла Скоропадського в споминах генерала Б.Стеллецького; польські політичні угрупування на перших демократичних виборах на наддніпрянській Україні; історичні аспекти становлення законодавства про корупційні злочини та правопорушення; демократичні рухи в Україні та їх трансформації; склад, завдання, головну напрями діяльності Генерального Секретарства міжнаціональних справ УЦР та ін.Щорічник адресований державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, депутатам місцевих рад, науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться реформуванням державної служби, історією державотворення та європейським практикам врядування.Щорічник має на меті поширення фахових знань та сприяння підвищенню компетентності публічних службовців, утвердженню принципів демократичного управління та дослідженню історичних джерел для сучасних рішень.Співзасновники видання – Сіверський центр післядипломної освіти та Сіверський інститут регіональних досліджень.Видання щорічника здійснено в рамках проєкту «Організація та проведення міжнародної науково-практичної конференції «XІV“Розумовські зустрічі”» за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина)
МЕРЕЖУВАННЯ ГРОМАД ЧЕРНІГІВЩИНИ
«Ми живемо на шаленій швидкості, не встигаємо опанувати інформацію, аби прийняти адекватне рішення. В результаті важливі рішення часом перетворюються на їхню імітацію. Але сьогодні ми зібралися в цьому місці, аби на короткий час зупинитися та подумати – про розвиток. Причому не лише на рівні громади», – зазначила на початку семінару «Управління проєктним циклом: від ідеї до звітності (публічне управління – функціональний та проектний підхід) експерта з муніципального управління Галина Семенець ((проходив 17 – 18 липня).Навчання мало незвичний формат – спікерами були очільники громад: голови, заступники, секретарі рад. А запрошені експерти, Галина Семенець та Сергій Гаращук, коментували, аналізували, модерували дискусії. В зустрічі взяли участь представники 28 територіальних громад Чернігівщини з усіх пяти районів, а місце, про яке йшлося, – Добрянська селищна територіальна громада. Вона, Чернігівський регіональний центр підвищення та кваліфікації та Сіверський інститут регіональних досліджень стали ініціаторами та організаторами таких занять. На початку навчання потенціали Добрянської громади представила селищний голова Світлана Бицько. Надалі послідовно розглядалися такі теми: – Запровадження системи управління публічними інвестиціями в контексті стратегічного розвитку громади – Запровадження системи управління публічними інвестиціями в контексті стратегічного розвитку громади – Визначення ресурсного потенціалу для планування розвитку територіальної громади.- Комунальні підприємства – зміна організаційно-правової форми, підвищення ефективності управління за нових умов.– Внутрішній контроль та аудит в органах місцевого самоврядування. Експерти наголосили – ми маємо навчитися діяти за умов невизначеності. Більше того, невизначеність у найближчі 15 років лише зростатиме, доведеться навчитися жити за таких обставин. Головне – бачити ціль, розуміти куди ми хочемо прийти. Звідси роль стратегії розвитку громади – вона дає бачення, що згодом реалізується через план заходів із реалізації або ж ПЗР. Останній є середньостроковим планом, але з чіткою орієнтацією на довший термін. Учасники зустрічі погодилися, що роль ПЗР таким чином суттєво зростає. З практичної точки зору зміст його проєктів має бути максимально відображений в системі управління публічними інвестиціями DREAM, безвідносно очікуваних джерел їх фінансування. При цьому експерти зазначили – для реалізації значних проєктів кредитування невідворотнє, держава, фактично, підштовхує громади до нього, з цим доведеться навчитися жити. Власне, як і розібратися зі складовим нового термін – інвестиційний проєкт. Мовиться про комплекс заходів, що необмежений одним об’єктом. При цьому частина видатків за інвестиційний проєктом може здійснюватися за рахунок поточних видатків. Залишається питання – що саме та в яких випадках. Ще один виклик – майбутнє комунальних підприємств, що протягом трьох років мають змінити організаційно-правову форму. І хоча час ще є експерти порадили вже тепер здійснити кілька кроків. 1. Розробити стратегічний план (програму) розвитку підприємства. 2. Створити інвестиційну програма (план), що необхідно для визначення тарифів. 3. Розробити фінансовий план (до 1 вересня – в такому разі під очікувані бюджетні призначення можна проводити процедури публічних закупівель) та запровадити регулярну (раз на квартал) звітність щодо його виконання. 4. Розпочати інвентаризацію. 6. Забезпечити прозорість підприємства, для цього кожне підприємство повинно мати власний вебсайт. Готуватися до проведення аудиту існуючого комунального підприємства. Під час дискусій щодо внутрішнього контролю та аудиту виникло інше питання – організаційної структури органу місцевого самоврядування. За уважного розгляду зясувалося, що в жодному з органів місцевого самоврядування вона не відповідає вимогам законодавства. Скажімо, відповідно до ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» всі органи місцевого самоврядування (рада, виконком, голова, інші окремі виконавчі органи) мають бути юридичними особами. Учасники навчання погодилися, що існує потреба розробки Рекомендацій щодо організаційної структури органів місцевого самоврядування, тим більше, що прийнятий новий Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».На завершення семінару представники громад ознайомилися з розвитком народних ремесел у Добрянській громаді як складової її промоції та відвідали підприємство з іноземною інвестицією ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»
Про міжнародне співробітництво громад
Коли шукаєте партнерів не просіть, а пропонуйте, – така думка прозвучала під час семінару з міжнародного співробітництва громад. Проходив він у Чернігові з 29 – 30 травня в рамках проєкту за підтримки фонду Ганнса Зайделя та участі представників від 40 територіальних громад області. Відкрили навчання перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш, керівник апарату облдержадміністрації Наталія Мужикова та в.о. директора департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Леся Козачок. Вони наголосили – за умов російсько-української війни вміння органів місцевого самоврядування, влади в цілому використовувати наявні контакти з закордонними партнерами, створювати нові – це одна з засад, що допомагає розв`язувати пекучі проблеми сьогодення, а ще – змінюватися, долати стереотипи, ставати ефективнішими. Проводила заняття Оксана Продан (радниця голови Асоціації міст Україна), дистанційно – Оксана Юринець (професор кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Національного університету Львівська політехніка, доктор економічних наук – дистанційно) та Ігор Чава – викладач Київської школи економіки. Безпосередньо з учасниками зустрічі спілкувався Олександр Слобожан (виконавчий директор Асоціації міст України, кандидат наук з державного управління). Розглядалися такі питання: Участь місцевого самоврядування у міжтеріторіальному та транскордонному співробітництв Законодавче регулювання міжнародного територіального співробітництва Види співробітництва, шляхи та алгоритм встановлення міжнародних партнерств Маркетинг територій: вплив на економічний розвиток громад Приклади успішної співпраці в міжмуніципальному співробітництві Перші кроки до міжнародного партнерства Визначення спільних пріоритетів та завдань Експерти детально проаналізували зміни в законодавстві та наголосили – тепер громади спочатку мають погодити проєкти договорів про співробітництво (чи меморандумів, що теж є формою угоди) у профільному міністерстві, а вже потім підписувати їх із іноземними партнерами. А про наявні документи (до набуття чинності змін) треба повідомити регулятора, адже тепер ведеться єдиний державний реєстр таких договорів. Щодо змісту – в принципі, немає різниці про що документ – аби йшлося про співробітництво, авжеж – у рамках законодавства. А всі інші моменти – напрацюються під час роботи. Найміцніше партнерство – коли визначаються спільні інтереси та з`являються зв`язані гроші (чому дуже важливий напрямок – розвиток контактів підприємців). Але ж до цього ще треба дійти й перший крок – знайомство. Для його успіху варто дізнатися про майбутніх партнерів більше – обізнаність допоможе створити приязну атмосферу. Напевно не варто порушувати прийнятих у них етичних норм, а ще важливо вміння відчувати. Й пам`ятати під час переговорів – ви представляєте не лише свою територіальну громаду, а й всю Україну, незалежно від її регіонів, наголосили спікери. Учасники зустрічі разом із експертами виділили такі складові, що можуть зацікавити потенційних експертів: земельні ділянки, об`єкти нерухомості, інші ресурси, безпековий досвід, туризм, спільні історичні постаті, енергетична автономність, інтеграція ВПО. А ще – емоції, що створюються за допомогою подяк, фільмів, місцевих сувенірів, спільних дій (в спорті, культурі, освіті, техніці…), знакової для обох сторін музики, мистецтва та ін. Така робота вимагає творчого підходу та мислення. Фахова самореклама – не зайва: вперед у міжнародному співробітництві пішов той, хто більше про себе писав, представляв, мав напрацьовані рішення та пропозиції. В принципі, найкращий спосіб вийти на міжнародне співробітництво – через внутрішнє. Його наявність – показник підготовленості громади до ширших контактів. А ще може мати доволі прагматичну складову – скажімо, громади Чернігівщини, уклавши угоду про партнерство з громади з заходу України можуть претендувати на участь у проєктах ЄС з транскордонного співробітництва. Під час навчання експерти опитали його учасників на предмет залучення їхніх громад до співробітництва. Результати такі. Дві третини в різних формах займалися міжмуніципальним співробітництвом, а міжнародною діяльністю – 58,1%. 71% громад регіону має досвід реалізації донорських проєктів, міжнародної технічної допомоги, при цьому нарахували 32 донори, з якими вони мали справу. Майже всі громади в роки широкомасштабної російсько-української війни отримували гуманітарну допомогу, з них найбільше від країн ЄС – 36,8% та USAID – 34,2%, іноземні муніципалітети на третьому місці – 7,9%. Міжнародні партнерства мають трохи менше половини опитаних громад – 48,7% (як правило, із одним партнером). Серед партнерів домінують муніципалітети країн ЄС – 90%, найбільше – Польщі, Німеччини, Франції. Найбільше наші громади хочуть укладати угоди з громадами Німеччини, Франції, Великобританії та Польщі. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина)
Про фінанси місцевого самоврядування
«Ніколи не говоріть з донором про гроші, виключно з точки зору досягнення поставлених цілей. Адже гранти дають для того, аби зробили щось не так, як завжди – тож спробуйте, переконайтеся, що це діє та впроваджуйте зміни», – така думка прозвучала на семінарі «Фінансова діяльність територіальних громад як складова управління їх розвитком та європейської інтеграції». Проходив він 1 – 2 травня в Чернігові за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Учасники – 42 представника з 41 однієї громади області – голови, заступники голів, секретарі рад начальники відділів. Мета – проаналізувати існуючу практику управління публічними фінансами в громадах для розвитку території, виявити типові виклики, запропонувати рішення з кращих практик країн ЄС. Проводили заняття Україні фахівці-практики з місцевих фінансів: Галина Семенець та Сергій Гаращук. Питання, що розглядалися: фінансове планування у системі планування розвитку громад; визначення ролі та місця документів фінансового планування у структурі планувальних документів на місцевому рівні; гармонізація системи фінансового планування з системою економічного програмування розвитку громади, виявлення фінансових викликів та можливостей реалізації стратегій розвитку громад; бюджет та інші інструменти досягнення стратегічних цілей розвитку громади; джерела фінансування розвитку громад та ін. Втім, як наголосили експерти, йдеться не про фінансове планування як таке, тобто не про його технічні аспекти. А про те, як знайти місце бюджету в плануванні розвитку громади. І перший крок – розробка концепції інтегрованого розвитку. Цей документ дає загальне уявлення як розвиватиметься територія. Далі можна переходити до стратегії, що деталізує концепцію та відповідає на питання що ми будемо робити, та просторового планування, яке відповідає на питання де ми будемо робити. Потім – програми соціально-економічного розвитку та цільові програми. Тому під час розподілу рівнів планування бюджет, який відповідає на питання коли ми будемо робити, опиняється в нижній частині ієрархії. Бо це каса. Звідси заклик забути про гроші під час розмови з донором. Головне – ідеї та інституційна спроможність їх реалізовувати. Остання створюється. На думку експертів перехід в Україні до середньострокового планування посилить значення програм. Звідси порада – співставляти цілі місцевих стратегій розвитку з цільовими програмами. Останніх не треба багато – якщо їх 60 – 80, то якісно управляти такою кількістю неможливо. Натомість програми мають бути комплексними. До речі, такий підхід закладається в основу функціонування оновленого Державного фонду регіонального розвитку. Експерти, звертаючись до аудиторії, наголосили – плануючи діяльність, спрямовану на зміни, створюйте нову практику. Місцеве самоврядування має для цього можливості. Зрештою спочатку має виникнути явище й лише після цього – його унормування. Для успіху експерти порадили звертати увагу на так звану абсолютну та відносну цінність запланованого. У випадку першої йдеться про користь для галузі, а другої – для людини. Звідси заклик – мрійте їхніми очима, підкреслюйте значимість особистого внеску. А ще – формуйте корпоративну культуру та етику, це ключа речовина, що поєднує цілі, завдання, персонал… Надзвичайно важливо також налагодити ефективну систему моніторингу зробленого, що передбачає вміння формулювати реальні кількісна та якісні показники. Це основи критичного мислення, якому у нас не вчили. А нинішні обставини його вимагають. Серед порушених питань, що викликали чи не найбільші дискусії, –впровадження в Україні терміну публічні інвестиції та нові вимоги до процедур їхнього залучення й використання. А також майбутнє комунальних підприємств, тобто їхня корпоратизація. До цих питань експерти та учасники навчання домовилися повернутися у ближчим часом. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина)
