МЕРЕЖУВАННЯ ГРОМАД ЧЕРНІГІВЩИНИ

«Ми живемо на шаленій швидкості, не встигаємо опанувати інформацію, аби прийняти адекватне рішення. В результаті важливі рішення часом перетворюються на їхню імітацію. Але сьогодні ми зібралися в цьому місці, аби на короткий час зупинитися та подумати – про розвиток. Причому не лише на рівні громади», – зазначила на початку семінару «Управління проєктним циклом: від ідеї до звітності (публічне управління – функціональний та проектний підхід) експерта з муніципального управління Галина Семенець ((проходив 17 – 18 липня).
Навчання мало незвичний формат – спікерами були очільники громад: голови, заступники, секретарі рад. А запрошені експерти, Галина Семенець та Сергій Гаращук, коментували, аналізували, модерували дискусії. В зустрічі взяли участь представники 28 територіальних громад Чернігівщини з усіх пяти районів, а місце, про яке йшлося, – Добрянська селищна територіальна громада. Вона, Чернігівський регіональний центр підвищення та кваліфікації та Сіверський інститут регіональних досліджень стали ініціаторами та організаторами таких занять. На початку навчання потенціали Добрянської громади представила селищний голова Світлана Бицько. Надалі послідовно розглядалися такі теми:
– Запровадження системи управління публічними інвестиціями в контексті стратегічного розвитку громади - Запровадження системи управління публічними інвестиціями в контексті стратегічного розвитку громади - Визначення ресурсного потенціалу для планування розвитку територіальної громади.
- Комунальні підприємства – зміна організаційно-правової форми, підвищення ефективності управління за нових умов.
– Внутрішній контроль та аудит в органах місцевого самоврядування. Експерти наголосили – ми маємо навчитися діяти за умов невизначеності. Більше того, невизначеність у найближчі 15 років лише зростатиме, доведеться навчитися жити за таких обставин. Головне – бачити ціль, розуміти куди ми хочемо прийти. Звідси роль стратегії розвитку громади – вона дає бачення, що згодом реалізується через план заходів із реалізації або ж ПЗР. Останній є середньостроковим планом, але з чіткою орієнтацією на довший термін. Учасники зустрічі погодилися, що роль ПЗР таким чином суттєво зростає. З практичної точки зору зміст його проєктів має бути максимально відображений в системі управління публічними інвестиціями DREAM, безвідносно очікуваних джерел їх фінансування. При цьому експерти зазначили – для реалізації значних проєктів кредитування невідворотнє, держава, фактично, підштовхує громади до нього, з цим доведеться навчитися жити. Власне, як і розібратися зі складовим нового термін – інвестиційний проєкт. Мовиться про комплекс заходів, що необмежений одним об'єктом. При цьому частина видатків за інвестиційний проєктом може здійснюватися за рахунок поточних видатків. Залишається питання – що саме та в яких випадках. Ще один виклик – майбутнє комунальних підприємств, що протягом трьох років мають змінити організаційно-правову форму. І хоча час ще є експерти порадили вже тепер здійснити кілька кроків.
1. Розробити стратегічний план (програму) розвитку підприємства.
2. Створити інвестиційну програма (план), що необхідно для визначення тарифів.
3. Розробити фінансовий план (до 1 вересня – в такому разі під очікувані бюджетні призначення можна проводити процедури публічних закупівель) та запровадити регулярну (раз на квартал) звітність щодо його виконання.
4. Розпочати інвентаризацію.
6. Забезпечити прозорість підприємства, для цього кожне підприємство повинно мати власний вебсайт. Готуватися до проведення аудиту існуючого комунального підприємства. Під час дискусій щодо внутрішнього контролю та аудиту виникло інше питання – організаційної структури органу місцевого самоврядування. За уважного розгляду зясувалося, що в жодному з органів місцевого самоврядування вона не відповідає вимогам законодавства. Скажімо, відповідно до ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» всі органи місцевого самоврядування (рада, виконком, голова, інші окремі виконавчі органи) мають бути юридичними особами. Учасники навчання погодилися, що існує потреба розробки Рекомендацій щодо організаційної структури органів місцевого самоврядування, тим більше, що прийнятий новий Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
На завершення семінару представники громад ознайомилися з розвитком народних ремесел у Добрянській громаді як складової її промоції та відвідали підприємство з іноземною інвестицією ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»