Про міжнародне співробітництво громад
З 1 січня 2024 р. українські територіальні громади брати участь у конкурсі проєктів ЄС Enterer Europe, однак поки що від Чернігівської області заявок не надходило (йдеться про можливості запозичення кращих управлінських практик на засадах міжнародного співробітництва територіальних громад). Спробуємо змінити ситуацію вже в наступному, 2025 р. Така інформація прозвучала під час очного навчання представників 27 громад регіону «Становлення та розвиток міжнародного партнерства територіальних громад», яке проводив Чернігівський регіональних центр підвищення кваліфікації разом із партнерами та за підтримки Фонду Ганнса Зайделя. Спілкувалися з самоврядовцями Тетяна Нехайчук – керівниця проєктного офісу Всеукраїнської асоціації об‘єднаних територіальних громад, директорка консалтингової компанії «Бустерс консалтинг груп», менеджерка з управління проєктами та експертка з євроінтеграційних процесів й Микола Силенко – виконавчий директор, бюджетний консультант Чернігівського РВ Асоціації міст України, кандидат економічних наук. Йшлося про правові, економічні та організаційні засади міжнародного співробітництва територіальних громад в Україні: особливості за умов воєнного стану, історію розвитку міжнародних міжмуніципальних відносин, їх цілі; механізм залучення партнерів за кордоном – як випливає воєнний стан та глобальна безпекова криза. Учасники спробували визначення найактуальніші потреби територіальних громад, які можуть бути вирішені з використанням можливостей та інструментів міжнародного співробітництва та зокрема на етапі відновлення та розвитку, розглянули зв’язок міжнародного партнерств зі стратегічним планування. А також низку кращих практик партнерства, що будуються за принципом «вулиця з двостороннім рухом». Щодо останнього – всі вони будують на засадах проєктної діяльності, які дозволяє поєднувати інтереси різних учасників для досягнення визначених ними цілей свого розвитку. З огляду на розширення доступу України як країни-кандидата до ЄС до європейських фондів розібрали особливості реєстрації РІС-коду (ідентифікація потенційного заявника) на сайті Європейської Комісії Другий день навчання розпочався зі знайомством із цьогорічною новинкою для України – Програмою ЄС (Interreg Europe та ін.). За підсумками обговорення учасники навчання вирішили провести у вересні спеціалізоване онлайн навчання з особливостей підготовки проектної заявки. Очікується, що в результаті громади Чернігівщини зможуть сформувати власні проєкти для участі в зазначеній Програмі ЄС. Також учасники зібрання обговорили питання як місцевим радам забезпечити сталість та ефективність участі у міжнародному партнерстві (інституційно-організаційні, кадрові та бюджетно-фінансові і планувальні аспекти), а також форми й механізми залучення до міжнародного співробітництва громадських об’єднань та асоціацій органів місцевого самоврядування. Проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення» здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки Фонд Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина) за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради у партнерстві з Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України та Сіверським інститутом регіональних досліджень.
ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ. З МАЙДАН МОНІТОРИНГ
21 червня 2024 р. директор Сіверського інституту (м. Чернігів) Сергій Лепявко та голова правління Інформаційного центру „МАЙДАН МОНІТОРИНГ” (м.Харків) підписали меморандум про співпрацю між організаціями. Документ передбачає співробітництво у сфері освітньої, методичної, дидактичної, консультативної, видавничої, наукової, організаційно-виховної, промоційної, культурної та іншої діяльності. Заради досягнення спільних інтересів Сторони ставлять перед собою такі цілі: – докладати спільних зусиль до поширення в українському суспільстві інформаційної гігієни, посилення інформаційної безпеки суспільства; – брати активну спільну участь у підготовці та реалізації перспективних, довгострокових проєктів направлених на прищеплення громадянам України інтересу до науки, освіти, культури; – пропагувати й популяризувати творчі досягнення Сторін шляхом проведення спільної виставкової, екскурсійної, лекційної, презентаційної діяльності в цілому. Передбачаються, зокрема, такі форми діяльності: організація спільних навчань, симпозіумів, конференцій; співпраця щодо спільної розробки навчальних програм; проведення спільних заходів з метою формування позитивного іміджу Організацій; виготовлення та поширення інформаційної продукції, зокрема – візуалізованої (інфографіка, банери, відео фільми та ін.) з тематики, що становить спільний інтерес, в т.ч. щодо протидії російській агресії в Україні. Співробітництво може включати й інші форми співпраці, спрямовані на розширення ділових зв’язків та організації взаємовигідного співробітництва, та підвищення професійного рівня шляхом проведення освітніх та комунікативних заходів, для чого мають бути укладені окремі договори.
ЩОРІЧНИК “РОЗУМОВСЬКІ ЗУСТРІЧІ” ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ
Щорічник “Розумовські зустрічі” зареєстрований! Повідомляє представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Вже понад десять років його видає Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації в співпраці з Сіверським інститутом регіональних досліджень. Наразі готується черговий, одинадцятий випуск. Нагадаємо, що цього в 2024 році – тисячоліття Великого Князівства Чернігівського. Це для інтриги змісту
Про цифровізацію органів місцевого самоврядування
11 – 12 червня проходила діалогова освітня зустріч «Цифровізація в органах місцевого самоврядування: основні переваги та виклики». Зібрала вона близько 50 посадовців органів місцевого самоврядування Чернігівщини (голови територіальних громад та їх заступники, секретарі ради та виконкомів) із близько 40 територіальних громад, а також трьох місцевих державних адміністрацій. Це вже друге навчання в рамках проєкту «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення», що здійснюється за підтримки фонду Ганнса Зайделя (Німеччина). Відкрили зустріч Ніна Лемеш – перший заступник голови Чернігівська обласна рада та Сергій Зенченко – заступник голови Чернігівська ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO). Вони наголосили на важливості просування в діяльності владних інституцій регіоні цифровізації, адже йдеться про обсяги та якість послуг, що надаються громадянам. А ще це питання безпеки – неабияка складова нашої стійкості в російсько-українській війні. Проводили навчання Сергій Гунько – координатор із цифровізації регіонів, програма Програма EGAP Фонд Східна Європа та Інна Скляр – координаторка з цифрового розвитку місцевого самоврядування Програми EGAP. Перший день присвячувався цифровій трансформації в Україні. Сергій Гунько розповів про історію, правові засади, стратегію та основні інструменти цифрової трансформації для громад. На його твердження, те, що цифровізаця вимагає залучення величезних коштів – міф. «Цифровізація – це, в першу чергу, люди! Треба думати про людський потенціал, а гроші знайти значно простіше», – зазначив пан експерт. Серед іншого йшлося про таке: для чого громаді потрібна цифровізація, її алгоритми, методологія. Інструменти, ризики та виклики. «Не варто запроваджувати щось, якщо ви не розумієте для чого. Те саме стосується можливих покращень під час цифровізації та не лише – якщо не розумієте для чого, то постає питання навіщо», – наголосив при цьому Сергій Гунько. А це означає – цілі та процеси, що ведуть до їх досягнення, спочатку треба зрозуміти для себе. Також учасники навчання ознайомилися з методологію розробки цифрової стратегії та програми інформатизації громади, засадами електронної демократії, обговорили правила цифрової гігієни та безпеки даних жителів громади. Другий день пройшов у роботі в фокус-групах. Учасники готували для презентації власні цифрові проєкти та представляли їх аудиторії. Отже, мали нагоду отримати реакцію та коментарі як від колег із інших громад, так і експертів. «Цифрові інструменти допомагають спростити доступ до демократії» – це наскрізна думка зустрічей із цифровізації діяльності органів місцевого самоврядування. Програма EGAP виконується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією. Проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення» здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки Фонд Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина) за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради у партнерстві з Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України та Сіверським інститутом регіональних досліджень.
На Чернігівщині стартував новий проєкт за підтримки фонду Ганнса Зайделя
В Чернігові стартував новий «м`який» проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення», що здійснюється за підтримки фонду Ганнса Зайделя (Німеччина). Мета – набуття професійних характеристик посадовими особами місцевого самоврядування територіальних громад, місцевих державних адміністрацій Чернігівщини за низкою напрямів, що забезпечують стійкість їхньої роботи за умов війни та здатність до відновлення території. Вищий рівень професіоналізму управлінців за дуже мінливих умов та невичерпного переліку загроз приносить кращі результати з розвитку, чи не так? Проєкт передбачає п`ять послідовних у часі освітніх зустрічей управлінців області із провідними українськими фахівцями, а саме: «Основні новели Закону України “Про адміністративну процедуру”», «Цифровізація в органах місцевого самоврядування: основні переваги та виклики», «Встановлення та розвиток міжнародного партнерства територіальних громад», «Нові рішення в плануванні та проєктуванні розвитку населених пунктів, їх архітектурі та будівництві», «Як працювати з фондами, спрямованими на відновлення України та підготовку вступу країни-кандидата до ЄС». 16 – 17 травня відбувалася перша з них – з загальної адміністративної процедури, учасники – близько 50 посадовців з 29 місцевих рад та трьох державних адміністрацій. Проводили зустріч експерти Програми EU4PAR Віктор Тимощук та Петро Макаренко. «Закон треба не тільки знати, його треба відчути і полюбити, тоді, керуючись цим законом, ви зможете приносити максимальну користь громаді», – зазначив один із розробників зазначеного законодавства Віктор Тимощук. Обговорювалися такі питання: – для чого ухвалений Закон «Про адміністративну процедуру України»; – предмет Закону; – місце загальної адміністративної процедури в системі законодавства; – принципи загальної адміністративної процедури. Експерти наголосили на важливості дотримання принципів, що мають наскрізне значення – вони сформульовані в Законі, це його світоглядна основа, викладена мовою права. Учасники зустрічі детально розібрали балансуючу роль загальної адміністративної процедури – зі сторони держави та громадянина. Це про справедливу для людину процедуру, адже в її основі принцип: не можна ухвалювати рішення, що погіршують стан людини без взаємодії влади та громадянина. В цілому, йдеться про нове, європейське законодавство, що зорієнтовано на врахування інтересів людини в їх різноманітті та в поєднанні з суспільним інтересом. Воно впроваджує єдиний алгоритм, за яким мають діяти всі владні інституції, всі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування. Учасники також детально розібрали вимоги до адміністративного акту – про його форму, зміст (структуру), вимоги щодо обґрунтування, процедуру набуття чинності та порядок доведення до відома особи. Також розглядалися основні елементи процедури розгляду скарги, кейси примусового виконання адміністративного акту та його відкликання або визнання недійсним. Наголошувалися – адміністративний акт потенційні правові наслідки як для тих, на кого він спрямовується, і для тих, ухвалює. За враженнями учасників зустрічі – інформація дуже цікава та корисна з професійної точки зору, дозволяє краще зрозуміти алгоритм загальної адміністративної процедури та опанувати її. Проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення» здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки фонду Ганнса Зайделя (Бавраія, Німеччина) за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради у партнерстві з Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України та Сіверським інститутом регіональних досліджень
Презентація в Батурині
8 березня в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» презентовано книгу «Владні інституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія, що підготовлена Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень. Учасники – працівники Заповідника, вчителі та старшокласники Батуринської школи (всього понад 30 осіб). Зустріч стала можливою завдяки ініціативі генерального директора Заповідника Наталії Ребрової та зусиллям його колективу, а спілкувалися з аудиторією автори – Сергій Лепявко та Володимир Бойко. Вони розповіли про ідею, концепцію та етапи створенні видання. Так Володимир Бойко наголосив – задуму вже понад двадцять років, в основі – намір показати тяглість українських державницьких традицій на території Сіверщини протягом щонайменше тисячоліття. Адже саме в 1024 р. перший відомий із літопису чернігівській князь Мстислав Володимирович здобув великокнязівській стіл у Чернігові. З певною обережністю, що обумовлена початковим етапом розвитку тогочасної держави, можна стверджувати – за нього Велике Князівство Чернігівське простиралося від моря до моря (Білого та Чорного). Сергій Лепявко зауважив, що тоді воно включало й землі сучасної Москви. Втім в ХІ ст., вочевидь, йшлося про звичайні болота або ж – гниле місце (звідси й назва – у буквальному перекладів із фінно-угорської мови). Й в наступні періоди Чернігівське князівство відігравало надзвичайно важливу роль. Втім справа не лише в державній владі та просторах – розробники намагалися прослідкувати зміни й у базових владних інституціях, фактично – їх спадковість через віки. На думку Сергія Лепявка, надзвичайно добре це видно прикладі Української козацької держави: вона швидко змогла ствердитися тому, що спиралася на місцеві традиції самоврядування, сполучені з ефективними запозиченнями від державного будівництва Речі Посполитої. А якщо говорити про наступний, так би мовити імперський період, то козацькі сотні як базові адміністративно-територіальні одиниці більш-менш були трансформовані в волості. В цьому сенсі, на думку обох авторів, нинішні територіальні громади Чернігівщини – спадкоємці традицій територіального самоуправління на засадах магдебурзького права та козацького самоуправління одночасно. В минулому вони конкурували між собою – це також правда, але зрештою складали органічну цілісність. Цікава деталь – українські гетьмани в суперечках міщан та козаків були схильні підтримувати перших, бо вони платили податки до державної скарбниці, а козаки мали привілей цього не робити. Тож виходило, що українська козацька держава в особі центральної влади протегувала місцеве самоврядування, а от із регіональної могли бути по всякому. Зрештою, як зазначалося, не треба думати, що в цьому ми унікальні – німецькі та польські фахівці розповідають подібне (й не лише про минуле). Під час обговорення Наталія Реброва наголосила на ролі Батурина як гетьманської столиці та зауважила – історики Заповідника досліджують устрій владних структур міста, особливо, періоду Гетьманщини, вочевидь – столичної сотні, фактично – гвардії гетьмана. І готують до видання Генеральний опис, тож до третього (сподіваємось – майбутнього) видання «Владних інституцій…» можуть бути залучені нові матеріали. Відповідаючи на питання Сергій Лепявко показав кілька «родзинок» нового видання, серед яких: візуалізація запису в літопису щодо територій Великого Князівства Чернігівського, кілька реконструкцій поселень минулого, авторства Олександра Бондаря, перша сторінка хартії про надання Чернігову магдебурзького права, новий розділ про волості та деякі інші, сюжет про український прапор над Гомелем за доби Української Держави початку ХХ ст. та ін. Володимир Бойко привернув увагу до останнього розділу книги, що поєднує результати адміністративно-територіальної реформи 2015–2020 рр. та події нинішньої російсько-української війни. На думку доповідача, таким чином нове місцеве самоврядування пройшло випробовування на стійкість та ефективність. Він також згадав інституції, які на різних етапах підтримали ідею книги. Це німецький (баварський) фонд Ганнса Зайделя – завдяки йому з`явився оригінал-макет. Газета «День», яка оприлюднила кілька публікацій на порушену тему, тримала інформаційне поле. А найголовніше – друк книги став можливим завдяки об`єднанню зусиль п`ятидесяти територіальних громад Чернігівщини, в тому числі – Батуринської міської ради, а також – Чернігівської обласної ради. Це гарний приклад мережевої співпраці органів місцевого самоврядування заради досягнення спільного результату.
ПРО ВУЛИЦЮ ОБОРОНЦІВ ЧЕРНІГОВА
В ці дні минає друга річниця оборони Чернігова. Середовище ветеранів війни – учасників оборони Чернігова – висловлює побажання вшанувати подвиг своїх товаришів, як полеглих, так і живих, перейменуванням декількох вулиць. Пропонуємо нові назви «вул. Оборонців Чернігова», «вул. Артилеристів», «вул. Піхотинців» і «вул. Прикордонників». Останні три назви стосуються воїнів окремих родів Сил оборони, які захищали місто, але ще не згадані в назвах вулиць. Що стосується назви «вул. Оборонців Чернігова», існує думка ветеранів, що її слід надати нинішній вулиці Доценко, назва якої підпадає під дію закону про деколонізацію. Це найкраща вулиця, яка залишилась з визначених для перейменувань, і вшановувати захисників треба, називаючи на їхню честь тільки найкращі вулиці. Біля неї знаходиться пам’ятний знак і Алея на честь захисників України, і на ній розташовані школи №12 і №31, де навчались українські воїни, які героїчно загинули під час бойових дій. Нагадуємо, що в місті є назви «вул. Танкістів», «вул. Льотчиків», «вул. Тероборони», «вул. Першої танкової бригади» і «вул. Національної гвардії». Наданням запропонованих назв ми заповнимо існуючі логічні прогалини і повністю закриємо це питання. Загалом, разом з цими новими назвами, будемо мати лише дещо більше десятка назв вулиць, пов’язаних з армією і війною, тому це не перевантажить міський простір військовою топонімікою. Вже найближчим часом нас чекає завершення процесу перейменувань вулиць з радянськими і російськими назвами. Закон про дерусифікацію і деколонізацію, принаймні, у цій частині, в Чернігові буде виконаний. Більшість містян сприйняли процес перейменувань як закономірний і невідворотній. І це дійсно так. Назви вул. Рокосовського і Гагаріна породжували ностальгію за молодістю, але вона закінчилась під російськими обстрілами і бомбардуваннями на початку 2022 р. Війна справа жорстока. Вона ділить світ на наших і чужих, на біле і чорне і не визнає десятків відтінків сірого кольору. Світовий досвід у таких випадках завжди однаковий. Під час Першої світової війни німецька династія британських королів (Саксен-Кобург-Готська) поміняла назву на Віндзорську, за назвою своєї резиденції. В Росії назву Петербург змінили на Петроград. А у Варшаві після 1918 р. поляки знищили всі символи російського панування, включно з найбільшим православним храмом, на кажучи вже про пам’ятники царям. Таких прикладів – сотні. А після завершення війни хочеться, щоб ми більше ніколи не потрапляли в епоху будь-яких інших перейменувань. Сергій Лепявко, директор «Сіверського інституту», учасник оборони Чернігова, ветеран війни
Щорічник “Розумовські зустрічі” зареєстрований
Щорічник “Розумовські зустрічі” зареєстрований! Повідомляє представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Вже понад десять років його видає Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації в співпраці з Сіверським інститутом регіональних досліджень. Наразі готується черговий, одинадцятий випуск. Нагадаємо, що цього в 2024 році – тисячоліття Великого Князівства Чернігівського. Це для інтриги змісту
Побажання депутатам міської ради Чернігова до сесії 10.02.2024
Дорогі депутати, на сесії 10 лютого 2024 р. розглядатимуться питання перейменувань вулиць та вшанування воїнів. Просимо ознайомитись із такою узагальненою думкою багатьох чернігівців та ветеранів із цих питань. Перше, буквально декілька днів тому, виникла несподівана пропозиція перейменувати вул. Толстого на Довженка. Таке рішення буде не найкращим. Під час перейменувань ми маємо враховувати старі історичні назви. А до 1917 р. ця вулиця називалась Монастирська або Підмонастирська, бо над нею стоять два давні монастирі. І якщо зазначена вулиця майже тисячу років називалась так, то потрібно повертати стару назву, а не придумувати нову. Адже так само було у випадках вулиць Магістратської, П’ятницької, Ремісничої та інших. Такі перейменування є логічними й тому люди їх приймають та визнають. І навпаки, перенесення назви вулиці Довженка – нелогічне, порушує принципи перейменувань і створює проблеми для мешканців вулиці, з якої забирають назву Довженко, а також для пошти, для швидкої допомоги, поліції та ін. Саме такі непродумані рішення породжують невдоволення перейменуваннями. Адже складається враження, що депутати просто так, від «нічого робити» переставлять назви вулиць з одного місця на інше. До речі, якщо вже так сильно не подобається назва Монастирська/ Підмонастирська, то можна перейменувати вулуцію Толстого на вулицю Оборонців Чернігова. Наступне. Вже минає два роки від часу героїчної оборони Чернігова. А у нас досі немає назв вулиць Оборонців Чернігова, Піхотинців, Артилеристів, Прикордонників. Тобто на честь тих, хто захистив наше місто. Дозвольте нагадати, що вже є назви Танкістів, Льотчиків, Тероборони, але до них варто додати ще вищеназвані. Для вшанування воїнів основних родів військ, які захищали Чернігів. Просимо розглянути пропозиції, сподіваємося на Ваші правильні рішення заради нашого славного міста. Сергій Лепявко, доктор історичних наук, професор, директор Сіверського інституту регіональних досліджень Володимир Бойко, кандидат історичних наук
Нагороджування переможців цьогорічного конкурсу кращих практик
Cьогодні в НАДС (Національне агенство України з питань державної служби) нагороджували переможців цьогорічного конкурсу кращих практик із навчання державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Конкурс проходит чотири роки за підтримки програми Рада Європи: децентралізація і місцеве самоврядування. Кожного разу Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації серед призерів та переможців. Цього року – третє місце за підготовку та поширення в якості своєрідного посібника книги “Владні інституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія” (з присвятою – до 1000-ліття Велкого князівства Чернгівського). Видання стало можливим завдяки підтримці ідеї Hanns Seidel Stiftung Ukraine Чернігівською обласною радою та близько 50 територіальними громадами регіону. Від імені авторського колективу ще раз дякую за оцінку. А ЗСУ – за саму можливість такого роду роботи як складової опору “братній” навалі російської орди. Електронна версія є в Інтернеті
