Автор: adm

Як громада будує своє завтра

Обговорили соціально-економічний профіль Талалаївської громади, що на Чернігівщині, ознайомилися з результатами соціологічного дослідження, визначили фактори впливу на її розвиток – такий підсумок першого засідання робочої групи. Днями представники органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості, а також небайдужі мешканці зібралися на перше засідання робочої групи з розробки стратегії та плану заходів її реалізації. Пакет стратегічних документів Талалаївська селищна територіальна громада розробляє в рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», що реалізовує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Засідання розпочав селищний голова Юрій Величко, який привітав учасників і наголосив на важливості розробки якісних стратегічних документів. Модерували стратегічну сесію експерт проєкту Олександр Ісип і начальник відділу соціально-економічного розвитку, інвестицій та транспорту Юрій Рой. До роботи долучилися стажери проєкту «Школа стратегічного планування», який реалізує Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»: Оксана Тимошенко із Сухополов’янської громади Чернігівської області та Ірина Кухар із Чуднівської громади Житомирської області (дистанційно). За словами модератора, збір та аналіз актуальних і об’єктивних даних є основою прийняття правильних стратегічних рішень. Саме тому перше засідання робочої групи було присвячено обговоренню профілю громади та уточненню інформації для його вдосконалення, результатів соціологічного дослідження та визначення сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз як складових SWOT-аналізу. Учасники робочої групи дискутували, обговорювали та брали участь у мозковому штурмі, адже кожен розуміє важливість своєї участі у розвитку громади. Кожен охочий міг висловитися та внести пропозиції, які будуть враховані при підготовці документів. Учасники високо оцінили організацію та змістовність зустрічі, відзначивши її практичну користь і можливість обміну ідеями. Своїми враженнями поділилася стажерка проєкту Оксана Тимошенко: «Багато років працюю зі стратегічними документами, але ця зустріч була особливою. Настільки цікаво та корисно було почути думки колег і потім їх використати для своєї стратегії в майбутньому. Особливо цікаво презентував тему Олександр Ісип». Наприкінці засідання учасники отримали «домашнє завдання»: уточнити дані для профілю громади (ті, які потребують додаткового аналізу), розпочати наповнення деяких розділів проєкту стратегічного документу. Виконання цих завдань стане базою для роботи робочої групи на наступній сесії. Публікація створена ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

Ічнянська громада на шляху до сталого розвитку

Днями в Ічнянській громаді відбулося перше засідання робочої групи, яка працює над розробкою стратегії розвитку в межах проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». До складу робочої групи увійшли представники органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості. Під час заходу презентували профіль громади, підготований фахівцями міської ради разом із експертом Юрієм Вдовенком. Після обговорення та доопрацювання документ став основою для подальшої роботи. Учасники визначали основні сильні та слабкі сторони громади, можливості та загрози, що можуть впливати на розвиток громади. Також під час засідання представили результати опитування мешканців та підприємців, яке відбувалося протягом грудня 2024 року. Член робочої групи, представник міської ради Богдан Кириченко розповів, що жителі Ічні та старостинських округів досить активно долучилися до процесу: «Було опитано 300 респондентів — фізичних осіб та 20 представників бізнесу. Анкети онлайн та офлайн заповнювали жінки, молодь, безробітні, пенсіонери, представники бізнесу». У своїх відповідях респонденти зазначали, що вони планують залишитися жити в громаді (63,7%), а найбільше заважають розвитку громади такі фактори, як низький рівень заробітної плати, безробіття та старіння населення. Узагальнені результати дослідження допомогли виявити ключові потреби жителів громади та стануть основою для подальшого стратегічного планування. Одним із найскладніших завдань стало сценарне моделювання. Під час засідання точилися дискусії не лише щодо вибору сценарію, але й стосовно деталей змістового наповнення альтернативних варіантів розвитку громади. За словами експерта, члени робочої групи продемонстрували зважений підхід і, зрештою, перевагу віддали стримано-оптимістичному сценарію, який враховує поточні реалії та можливості громади. Стратегічне бачення Ічнянської громади має відобразити її унікальність — такою була спільна думка учасників засідання. Вони запропонували зробити акцент на історичному спадку громади, яка пережила навали татаро-монголів і росіян, та її природних та архітектурних особливостях, включаючи кургани та старовинні церкви. Економічний аспект передбачає підкреслення ролі громади як аграрного центру з багатими традиціями хліборобства та молочарства, а також її стратегічне географічне розташування між Києвом і Черніговом. Богдан Кириченко впевнений, що з такими перевагами Ічнянська громада має всі шанси стати успішним прикладом сталого розвитку. «Високий економічний потенціал, чисте довкілля та перспективні туристичні маршрути роблять нашу громаду унікальною. А активне міжнародне партнерство за підтримки Польщі, Франції та Німеччини створює можливості для підсилення та розвитку цієї унікальності», — ділиться він. Усі напрацьовані матеріали будуть приведені у відповідність до структури стратегії підрозділами міської ради спільно з експертом проєкту та представлені на другому засіданні робочої групи. Під час зустрічі також традиційно порушувалися питання дотримання безпеки зібрань, комунікування з громадою у процесі стратегічного планування, ширшого залучення громадськості. Публікація створена ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

ЯК ЗАЛУЧАТИ КОШТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Як територіальні програми України, зокрема, Чернігівщини, можуть працювати з програмами Європейської комісії, залучаючи зовнішні ресурси для свого відновлення та розвитку. Цьому присвячений новий проєкт Сіверського інституту регіональних досліджень «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів», що стартував днями. Реалізується він у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації, Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України та Асоціацією гмін басейну річки Віслока (Польща) за організаційного сприяння облдержадміністрації та обласної ради. А підтримав ініціативу давній партнер – Фонд Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина). Мета – набуття професійних характеристик посадовими особами місцевого самоврядування Чернігівської області, які необхідні їм для залучення коштів фінансових інституцій ЄС . Цільова аудиторія – голови, заступники голів територіальних громад Чернігівщини, секретарі рад, керівники економічних та фінансових підрозділів сільських, селищних, міських рад. В цілому передбачено кілька тематично пов`язаних між собою тренінгів, а саме: – «Програми ЄС, що доступні для заявників з України: особливості розробки та подачі проєктів на програму LIFE»; – «Впровадження в Україні екологічної та енергетичної політик ЄС»; – «Розвиток міжнародного територіального співробітництва як інструмент підвищення органами місцевого самоврядування вибірки коштів із фінансових інструментів ЄС»; – «Фінансова діяльність територіальних громад як складова управління їх розвитком та європейської інтеграції». За їх результатами кращі учасники візьмуть участь у навчальному візиту до Польщі «Проєкти розвитку території, що можуть реалізовуватися за кошти фінансових інституцій ЄС у партнерстві з іншими громадами». Таким чином вони зможуть познайомитися з низкою проєктних ідей, які вже реалізовані у сусідній державі. Досі жодна громада з Чернігівської області не брала участі у проєктах, що фінансується зі структурних фондів ЄС. А такі можливості для країн-кандидатів є. Тож організатори сподіваються, що в підсумку громади Чернігівщини зможуть, спільно з іноземними партнерами, розробили та подали проєкти на доступні програми ЄС.

LIFE – В ЧЕРНІГОВІ ПРОЙШЛО НАВЧАННЯ ПРО УМОВИ УЧАСТІ ГРОМАД У ПРОГРАМАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ

27 – 28 лютого в Чернігові голови та заступники голів територіальних громад області, секретарі рад, начальники відділів економіки (всього 43 учасника з 38 громад) навчалися розробляти проєкти на конкурси, що проводяться за програмами Європейської комісії. Йдеться про дводенний тренінг «Програми ЄС, що доступні для заявників з України: особливості розробки та подачі проєктів на програму LIFE». Це перший захід проєкту «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів», що здійснюється за підтримки фонду Ганнса Зайделя (Німеччина). Навчання відкрили Костянтин Мегем – перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації, Олег Ватаманюк – координатор проєктів Представництва Фонду Ганнса Зайделя, Микола Силенко – виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України та Володимир Бойко – директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації. Вони наголосили на важливості для розвитку територій опанування громадами нового фінансового інструменту, адже його застосування дозволяє не лише помякшувати гостроту інуючих проблем (тим більше – за умов російсько-української війни), а й розвязувати стратегічного характеру питання. Проводили тренінг Тетяна Нехайчук – керівниця проєктного офісу Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад, директорка консалтингової компанії «Бустерс консалтинг груп», експертка з євроінтеграційних процесів та Вікторія Лошицька – координаторка регіонального розвитку консалтингової компанії «Бустерс консалтинг груп», менеджерка з управління проєктами регіонального розвитку. Вони зазначили – хоча на навчанні розглядається програма LIFE, але йдеться про методику роботи з програмами Європейської комісії в цілому, бо за вимогами що висуваються та алгоритмами заповнення аплікаційних форм вони подібні. LIFE – щорічна програма, що підтримує екологічні та кліматичні ініціативи. Цього року конкурси стартують орієнтовно з квітня, приблизно три місяці триматиме оцінювання, тож переможці стануть відомі лише наприкінці року. Це не швидкий, але надійний шлях, що висуває значні вимоги до претендентів. Для участі в конкурсі громади мають утворити консорціум, адже проблема, яку передбачається має бути масштабною та поширюватися не на одну громаду. Надалі постає питання професійної спроможності написати проєкт, що містить багато складових, до того ж охоплюватиме кілька країн. Адже інша умова його реалізації – це участь партнерів із країн ЄС (бажано не менше трьох). Це можуть бути органи місцевого самоврядування, їхні асоціації, громадські організації, наукові та освітні установи – в залежності від потреби. Як правило саме хтось із них стає організацією-лідером проєкту, координує його розробку, подає до Європейської комісії (при цьому кожен учасник має заповнити своє частину аплікаційної форми). Важлива складова – забезпечення власного внеску учасників «живими грошима» (ці платежі так само є звітні, які і кошти донора). До того ж потрібен чималий страховий внесок, що має знаходитися на рахунках партнерів (або ж на одному – у організації-лідера). В разі перемоги в конкурсі учасники консорціуму на чолі з організацією-лідером напрацьовують його «м`які» та «тверді» продукти – тобто підвищення професійної та організаційної спроможності інших учасників (скажімо – українських) та інфраструктурних змін (водогони, станції очистки води, системи моніторингу її якості та ін.) відповідно. Значна кількість учасників, кожен із яких відповідає за окремі складова реалізації проєкту, складність процедур – неабиякі виклики під час підготовки та реалізації таких проєктів. Доволі незвичною є форма бюджету – вона формується у вигляді своєрідних пакетів як за видами робіт, так і за періодами реалізації. Зрештою всі наведені вимоги покликані забезпечити відповідальний підхід виконавців до реалізації проєктів, сприяти досягненню його цілей та прозорості фінансових розрахунків. Учасники навчання відзначили складність представлених форм, необхідність формування значної за чисельністю проєктної команди, налагодження постійної комунікації із закордонними партнерами. На їхню думку, такого роду робота вимагатиме значної зовнішньої підтримки. Втім є неабияке бажання рухатися в цьому напрямку. Проєкт ««Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина).

ГРОМАДИ ЧЕРНІГІВЩИНИ ВИВЧАЛИ ЕНЕРГЕТИЧНУ ТА ЕКОЛОІГЧНУ ПОЛІТИКИ ЄС

46 представників із 42 територіальних громад Чернігівської області та однієї Київської взяли участь у навчанні «Впровадження в Україні екологічної та енергетичної політик ЄС», що проходив 3 – 4 квітня в Чернігові за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Відкрила його перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш. Вона наголосила на важливість такої роботи, адже вона – частина європейської інтеграції України та спрямована на допомогу громадам в формуванні їхніх енергетичної й екологічної політик, професійних знань та вмінь, які необхідні для роботи з міжнародними інституціями. Проводили заняття радник-консультант з енергоефективності, екології та розвитку громад асоціації «Енергоефективні міста України» Сергій Кошарук та експертка з питань муніципального розвитку і клімату (Українська некомерційна енергетична агенція) Галина Журавська. Насамперед, учасники навчання ознайомилися з особливостями вимог законодавства ЄС: що таке європейський зелений курс та що його впровадження означає для нас; які є основні директиви Європейської комісії у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики; які вимоги висуваються до територіальних громад. Відзначалося – рішення ЄС мають чіткі терміни впровадження. Низка вимог стосується частки використання бізнесом «зелених» джерел енергії, створює сприятливі умови для співпраці з місцевою владою у цьому питанні. І найближчі з подібних дедлайнів – 2027 та 2030 рр. Надалі йшлося про розробку ключових документів, що дозволяють громадам розраховувати на залучення дешевих та безоплатних зовнішніх ресурсів, що спрямовані на енергетику та покликані сприяти адаптації до зміни клімату. Мовиться про План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК) й Муніципальний енергетичний план. Перший розробляється на розвиток європейської ініціативи «Угода мерів», другий – вимога законодавства України. Це дещо різні за вимогами до складання, але однакові за метою документи, тож можуть та мають бути узгоджені між собою. Про Європейську енергетична відзнаку (ЄЕВ) як дієвий інструмент посилення спроможності територіальних громад дистанційно розповіла Мар’яна Приступа – представниця офісу Європейської Енергетичної Відзнаки в Україні. Також Порушувалися питання залучення громадськості до планування та реалізації енергоефективних й кліматичних заходів. Слухачі розглянули виклики, що повязані з російсько-українською війною – як краще підготуватися до можливих перебоїв в енергопостачанні, які джерела енергії можна використовувати як альтернативу. А також заходи, що спрямовуються на адаптацію до зміни клімату. Міський голова Славутича, президент Асоціації «Енергоефективні міста України» Юрій Фомічев представив нову розробку – План REPower-Славутич. Мета амбітна – перетворення місто на енергетичний острів, забезпечивши таким чином його автономність. Не за один рік, поступово. Керівники громад Чернігівщини познайомилися з тим, що вже зроблено у сусідів та кроками, які ведуть до бажаного результату. Енергетичний менеджмент у громаді – наступна складова енергоефективності, що розглядалася під час навчання. Успішну практику малої громади представив Дубівський сільський голова Роман Троцюк. Лише після цього учасники навчання перейшли до питань фінансування – де взяти гроші на енергетичні та кліматичні проєкти. Наголошувалося: гроші – питання друге, головне – ідеї, вміння їх обґрунтовано викладати та результативно реалізовувати. А джерела коштів є – це державні та міжнародні програми підтримки громад. У звязку з цим експерти рекомендували звернути уваги на розробку проєктів, що спираються на партнерство громад. Водночас, на їхню думку, треба не лише сподіватися на зовнішні джерела, а й розробляти та реалізовувати місцеві цільові програми з енергоефективності. Завершилося навчання діловою грою, під час якою її учасники обґрунтували кілька проєктних ідей з енергоефективності, запропоновані для розгляду тренерами. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина).

ПРО ФІНАНСИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

«Ніколи не говоріть з донором про гроші, виключно з точки зору досягнення поставлених цілей. Адже гранти дають для того, аби зробили щось не так, як завжди – тож спробуйте, переконайтеся, що це діє та впроваджуйте зміни», – така думка прозвучала на семінарі «Фінансова діяльність територіальних громад як складова управління їх розвитком та європейської інтеграції». Проходив він 1 – 2 травня в Чернігові за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Учасники – 42 представника з 41 однієї громади області – голови, заступники голів, секретарі рад начальники відділів. Мета – проаналізувати існуючу практику управління публічними фінансами в громадах для розвитку території, виявити типові виклики, запропонувати рішення з кращих практик країн ЄС. Проводили заняття Україні фахівці-практики з місцевих фінансів: Галина Семенець та Сергій Гаращук. Питання, що розглядалися: фінансове планування у системі планування розвитку громад; визначення ролі та місця документів фінансового планування у структурі планувальних документів на місцевому рівні; гармонізація системи фінансового планування з системою економічного програмування розвитку громади, виявлення фінансових викликів та можливостей реалізації стратегій розвитку громад; бюджет та інші інструменти досягнення стратегічних цілей розвитку громади; джерела фінансування розвитку громад та ін. Втім, як наголосили експерти, йдеться не про фінансове планування як таке, тобто не про його технічні аспекти. А про те, як знайти місце бюджету в плануванні розвитку громади. І перший крок – розробка концепції інтегрованого розвитку. Цей документ дає загальне уявлення як розвиватиметься територія. Далі можна переходити до стратегії, що деталізує концепцію та відповідає на питання що ми будемо робити, та просторового планування, яке відповідає на питання де ми будемо робити. Потім – програми соціально-економічного розвитку та цільові програми. Тому під час розподілу рівнів планування бюджет, який відповідає на питання коли ми будемо робити, опиняється в нижній частині ієрархії. Бо це каса. Звідси заклик забути про гроші під час розмови з донором. Головне – ідеї та інституційна спроможність їх реалізовувати. Остання створюється. На думку експертів перехід в Україні до середньострокового планування посилить значення програм. Звідси порада – співставляти цілі місцевих стратегій розвитку з цільовими програмами. Останніх не треба багато – якщо їх 60 – 80, то якісно управляти такою кількістю неможливо. Натомість програми мають бути комплексними. До речі, такий підхід закладається в основу функціонування оновленого Державного фонду регіонального розвитку. Експерти, звертаючись до аудиторії, наголосили – плануючи діяльність, спрямовану на зміни, створюйте нову практику. Місцеве самоврядування має для цього можливості. Зрештою спочатку має виникнути явище й лише після цього – його унормування. Для успіху експерти порадили звертати увагу на так звану абсолютну та відносну цінність запланованого. У випадку першої йдеться про користь для галузі, а другої – для людини. Звідси заклик – мрійте їхніми очима, підкреслюйте значимість особистого внеску. А ще – формуйте корпоративну культуру та етику, це ключа речовина, що поєднує цілі, завдання, персонал… Надзвичайно важливо також налагодити ефективну систему моніторингу зробленого, що передбачає вміння формулювати реальні кількісна та якісні показники. Це основи критичного мислення, якому у нас не вчили. А нинішні обставини його вимагають. Серед порушених питань, що викликали чи не найбільші дискусії, –впровадження в Україні терміну публічні інвестиції та нові вимоги до процедур їхнього залучення й використання. А також майбутнє комунальних підприємств, тобто їхня корпоратизація. До цих питань експерти та учасники навчання домовилися повернутися у ближчим часом. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина)

ПРО МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ГРОМАД

Коли шукаєте партнерів не просіть, а пропонуйте, – така думка прозвучала під час семінару з міжнародного співробітництва громад. Проходив він у Чернігові з 29 – 30 травня в рамках проєкту за підтримки фонду Ганнса Зайделя та участі представників від 40 територіальних громад області. Відкрили навчання перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш, керівник апарату облдержадміністрації Наталія Мужикова та в.о. директора департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Леся Козачок. Вони наголосили – за умов російсько-української війни вміння органів місцевого самоврядування, влади в цілому використовувати наявні контакти з закордонними партнерами, створювати нові – це одна з засад, що допомагає розвязувати пекучі проблеми сьогодення, а ще – змінюватися, долати стереотипи, ставати ефективнішими. Проводила заняття Оксана Продан (радниця голови Асоціації міст Україна), дистанційно – Оксана Юринець (професор кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Національного університету Львівська політехніка, доктор економічних наук – дистанційно) та Ігор Чава – викладач Київської школи економіки. Безпосередньо з учасниками зустрічі спілкувався Олександр Слобожан (виконавчий директор Асоціації міст України, кандидат наук з державного управління). Розглядалися такі питання: Участь місцевого самоврядування у міжтеріторіальному та транскордонному співробітництв. Законодавче регулювання міжнародного територіального співробітництва Види співробітництва, шляхи та алгоритм встановлення міжнародних партнерств. Маркетинг територій: вплив на економічний розвиток громад. Приклади успішної співпраці в міжмуніципальному співробітництві Перші кроки до міжнародного партнерства Визначення спільних пріоритетів та завдань Експерти детально проаналізували зміни в законодавстві та наголосили – тепер громади спочатку мають погодити проєкти договорів про співробітництво (чи меморандумів, що теж є формою угоди) у профільному міністерстві, а вже потім підписувати їх із іноземними партнерами. А про наявні документи (до набуття чинності змін) треба повідомити регулятора, адже тепер ведеться єдиний державний реєстр таких договорів. Щодо змісту – в принципі, немає різниці про що документ – аби йшлося про співробітництво, авжеж – у рамках законодавства. А всі інші моменти – напрацюються під час роботи. Найміцніше партнерство – коли визначаються спільні інтереси та зявляються звязані гроші (чому дуже важливий напрямок – розвиток контактів підприємців). Але ж до цього ще треба дійти й перший крок – знайомство. Для його успіху варто дізнатися про майбутніх партнерів більше – обізнаність допоможе створити приязну атмосферу. Напевно не варто порушувати прийнятих у них етичних норм, а ще важливо вміння відчувати. Й памятати під час переговорів – ви представляєте не лише свою територіальну громаду, а й всю Україну, незалежно від її регіонів, наголосили спікери. Учасники зустрічі разом із експертами виділили такі складові, що можуть зацікавити потенційних експертів: земельні ділянки, об`єкти нерухомості, інші ресурси, безпековий досвід, туризм, спільні історичні постаті, енергетична автономність, інтеграція ВПО. А ще – емоції, що створюються за допомогою подяк, фільмів, місцевих сувенірів, спільних дій (в спорті, культурі, освіті, техніці…), знакової для обох сторін музики, мистецтва та ін. Така робота вимагає творчого підходу та мислення. Фахова самореклама – не зайва: вперед у міжнародному співробітництві пішов той, хто більше про себе писав, представляв, мав напрацьовані рішення та пропозиції. В принципі, найкращий спосіб вийти на міжнародне співробітництво – через внутрішнє. Його наявність – показник підготовленості громади до ширших контактів. А ще може мати доволі прагматичну складову – скажімо, громади Чернігівщини, уклавши угоду про партнерство з громади з заходу України можуть претендувати на участь у проєктах ЄС з транскордонного співробітництва. Під час навчання експерти опитали його учасників на предмет залучення їхніх громад до співробітництва. Результати такі. Дві третини в різних формах займалися міжмуніципальним співробітництвом, а міжнародною діяльністю – 58,1%. 71% громад регіону має досвід реалізації донорських проєктів, міжнародної технічної допомоги, при цьому нарахували 32 донори, з якими вони мали справу. Майже всі громади в роки широкомасштабної російсько-української війни отримували гуманітарну допомогу, з них найбільше від країн ЄС – 36,8% та USAID – 34,2%, іноземні муніципалітети на третьому місці – 7,9%. Міжнародні партнерства мають трохи менше половини опитаних громад – 48,7% (як правило, із одним партнером). Серед партнерів домінують муніципалітети країн ЄС – 90%, найбільше – Польщі, Німеччини, Франції. Найбільше наші громади хочуть укладати угоди з громадами Німеччини, Франції, Великобританії та Польщі. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина)