Що сьогодні цінують славутичани у своєму місті, що викликає найбільше занепокоєння і яким вони бачать його подальший розвиток? Відповіді на ці запитання дали більш ніж 400 мешканців Славутицької міської територіальної громади, які долучилися до опитування в межах підготовки Стратегії розвитку громади. (Результати анкетування тут)
Анкетування було проведено в рамках проєкту «Розробка стратегій розвитку Славутицької та Городнянської громад на засадах участі та з урахуванням політик ЄС», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Опитування тривало з 25 вересня до 18 жовтня 2026 року. Його метою було з’ясувати, як жителі оцінюють різні сфери життя громади, які проблеми вважають найгострішими, на які ресурси пропонують спиратися та які завдання мають стати пріоритетними в майбутньому.
Найчастіше, характеризуючи Славутицьку громаду, учасники опитування обирали твердження «Тут комфортно мені жити» його відзначили 23% респондентів. Водночас майже не поступається за популярністю й інша оцінка – «Громада, в якій немає перспектив» (21%).
Це, мабуть, одна з найважливіших суперечностей, виявлених дослідженням: місто має привабливе для повсякденного життя середовище, але частина його мешканців не бачить достатніх можливостей для професійної реалізації, економічного зростання та майбутнього молодого покоління.
Показовими є й відповіді щодо планів на майбутнє: 51% опитаних упевнено заявили, що планують залишатися у Славутичі. Власну нерухомість у громаді мають 75% респондентів, однак навіть цей чинник не усуває невизначеності щодо подальшого проживання.
Серед причин, які можуть спонукати до переїзду, найчастіше називали брак робочих місць, низькі заробітні плати та відсутність перспектив для дітей. Безпекова ситуація, зумовлена близькістю до кордону з державами-агресорами, також залишається важливим чинником занепокоєння.
Оцінки мешканців дозволяють побачити, які складові міського середовища вже працюють на користь громади, а які потребують особливої уваги.
Найвищі оцінки отримали умови для занять спортом: 63% опитаних оцінили їх як відмінні або добрі. Позитивно сприймають жителі також дошкільну освіту (60% позитивних оцінок), позашкільну освіту (54%) та шкільну освіту (50%). Серед інших відносно сильних позицій – якість питної води (61%) і стан довкілля (48%).
Натомість найбільш проблемними сферами виявилися можливості працевлаштування та охорона здоров’я. Негативні оцінки також переважають щодо стану доріг і тротуарів, комунальних послуг, умов для започаткування та ведення бізнесу, інфраструктури відпочинку й дозвілля.
Таким чином, на думку містян, у Славутичі є важливі переваги, пов’язані з освітою, спортом, довкіллям і базовими умовами життя. Проте проблеми з медициною, працевлаштуванням та інфраструктурою суттєво впливають на загальне сприйняття перспектив громади.
Відповідаючи на запитання про те, що найбільше перешкоджає розвитку громади, респонденти передусім звернули увагу на старіння населення. Серед інших вагомих перешкод – брак зовнішніх інвестицій, несприятливі умови для підприємництва, безробіття та недостатня ініціативність мешканців.
Логічно, що й перелік першочергових завдань розвитку має виразний економічний характер. На перші позиції жителі поставили розвиток малого та середнього бізнесу, зменшення безробіття і сприяння розвитку промислових підприємств. Наступний рівень пріоритетності посідають ремонт доріг і вулиць та питання безпеки.
Мешканці також визначили, на які ресурси громада може спиратися. Найбільше значення вони надають місцевим підприємствам і підприємцям, а також самим жителям громади. Серед важливих можливостей називали зовнішню допомогу та вільні земельні ділянки для інвестицій.
Ці відповіді формують досить чіткий орієнтир: майбутнє Славутича пов’язують із розвитком місцевого бізнесу, залученням інвестицій, створенням робочих місць і розкриттям потенціалу самих мешканців.
Водночас лише 45% опитаних вірять у реалістичність виконання завдань, необхідних для розвитку громади. Це свідчить про те, що поряд із визначенням пріоритетів важливо сформувати зрозумілий і переконливий механізм їх реалізації.
Опитування дало змогу оцінити не лише ставлення до послуг та інфраструктури, а й характер взаємодії між мешканцями.
Серед найпоширеніших форм особистої участі в житті громади респонденти називали сортування побутових відходів і участь у толоках. Також помітною є готовність популяризувати Славутич за його межами, передавати знання молоді та долучатися до діяльності органів самоорганізації населення. Натомість бажання брати на себе організаційну та лідерську роль виражене значно слабше. Частина учасників узагалі не визначилася, як саме могла б бути корисною громаді.
Водночас оцінки суспільного клімату виявили проблему довіри: 43% респондентів вважають, що у відносинах між людьми переважають недовіра, обережність і приватний інтерес.
Це важливий сигнал для стратегічного планування: розвиток громади залежить не лише від фінансування та інфраструктурних проєктів, а й від здатності людей взаємодіяти, довіряти одне одному та брати участь у спільних справах.
Комунікацію місцевої влади з мешканцями 46% опитаних оцінили як посередню. Водночас 35% дали позитивні оцінки – від «скоріше інформує» до «дуже добре інформує». Найчастіше про місцеві події та справи жителі дізнаються із соціальних мереж, офіційної сторінки міської ради у Facebook, від знайомих і з місцевих закритих груп у месенджерах.
Це свідчить про важливість цифрових каналів комунікації, але водночас підкреслює потребу в посиленні прямого діалогу між владою та громадськістю.
Відкриті відповіді учасників опитування допомогли побачити те, що не завжди можна передати цифрами. Серед головних приводів для гордості славутичани називали активних і небайдужих людей, унікальну архітектуру міста, його компактність, зелені насадження, чисте повітря, якісну питну воду, розвинену освітню та спортивну інфраструктуру.
Особливе місце в цих відповідях посідає історія Славутича – наймолодшого міста України, його зв’язок із Чорнобильською атомною електростанцією, працею ліквідаторів та здатністю громади об’єднатися перед випробуваннями російської окупації у березні 2022 року.
Серед проблем, які мешканці згадували у відкритих відповідях, – стан доріг і транспортне сполучення, недостатня кількість контейнерів для сміття та відсутність належної системи сортування відходів, занедбані міські об’єкти, нестача робочих місць, низькі зарплати, високі комунальні тарифи. Особливо гостро звучали нарікання на доступність медичної допомоги та брак лікарів-спеціалістів. Також порушувалися питання укриттів, ефективності використання бюджетних коштів і зрозумілої стратегії розвитку міста.
Результати опитування стануть одним із важливих джерел для підготовки Стратегії розвитку Славутицької міської територіальної громади. Вони допомагають не лише окреслити проблемні сфери, а й зрозуміти очікування жителів, визначити потенційні точки зростання та сформувати пріоритети, які відповідають реальним потребам громади.
Серед респондентів переважають жінки, люди працездатного віку та особи з вищою освітою, а старші мешканці представлені меншою мірою. Водночас заповнені анкети дають змогу побачити важливі суспільні настрої й тенденції, які мають бути враховані під час стратегічного планування.
Стратегія розвитку має стати не просто переліком бажаних змін, а спільним баченням майбутнього, у якому комфортне для життя місто матиме також економічні можливості, перспективи для молоді та умови для самореалізації кожного мешканця.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».