У фокусі робочої групи інтеграція переселенців і згуртованість
Днями у Краснокутській громаді відбулося перше засідання робочої групи з розробки стратегії розвитку, в якому взяли участь представники місцевої влади, громадських організацій, бізнесу та мешканці громади. Зустріч пройшла в рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Учасники засідання обговорювали профіль Краснокутської громади, працювали над визначенням пріоритетів і його уточненням. Цей документ має стати основою для подальшого стратегічного планування. Модерував захід Віталій Данкевич, експерт проєкту. Під час обговорення розглянули економічні, демографічні, соціально-економічні та географічні характеристики громади. Особливу увагу приділяли викликам, з якими стикається громада, й аналізу змін, що відбулися через повномасштабну війну. Зокрема, з перших днів повномасштабного вторгнення громада з населенням 27 тисяч стала прихистком для тисяч людей, які рятувалися від агресії рф. За словами Краснокутської селищної голови Ірини Карабут, на сьогодні у громаді зареєстровано майже 21 тисячу ВПО. Така кількість внутрішніх переселенців для невеликої громади є справжнім викликом і значним потенціалом для розвитку. Саме тому питання інтеграції ВПО та згуртованості громади стали одними з ключових під час обговорення. Нині у громаді діє місцева цільова програма підтримки внутрішніх переселенців: виділяються продуктові набори та новорічні подарунки дітям, матеріальна допомога мобілізованим ВПО. Учасники робочої групи приділили увагу розробці механізмів інтеграції внутрішньо переміщених осіб у життя Краснокутської громади. Також обговорювали стратегічні підходи до залучення переселенців до соціально-економічних процесів, наголошуючи на важливості їх активної участі в розвитку громади. Особливу увагу було приділено питанням працевлаштування переселенців. «Дехто з переселенців знайшов роботу в школах та на видобувних підприємствах. В цілому по громаді працевлаштовано 76 осіб, п’ятеро з яких — лише в грудні 2024 року. Також ми допомагаємо ВПО в написанні проєктних заявок, і були випадки, коли вони вигравали гранти», — зазначила голова громади. Учасники стратегічної сесії наголошували на необхідності розробки програм професійної адаптації, створення нових робочих місць та залучення переселенців до підприємницької діяльності, розширення можливостей для самозайнятості. Це допоможе підтримати родини і сприятиме економічному зростанню громади. На початку вторгнення ВПО розміщували у школах, дитячих садочках, бюджетних установах. Зараз вони шукають житло у рідних та знайомих, винаймають або купують. Також у громаді працюють над проєктом із забезпечення житлом переселенців з дітьми. «Виділили гроші на розробку проєкту з реконструкції будівлі поліклініки в житловий будинок. Пройшли експертизу, рухаємось далі», — розповіла Ірина Карабут. Також під час обговорення порушували питання розвитку інфраструктури, яка має забезпечити комфортне життя як місцевим жителям, так і переселенцям. Учасники наголошували на важливості зміцнення соціальної згуртованості, адже це сприятиме гармонізації відносин у громаді та створенню сприятливого середовища для співіснування різних груп населення. Було визначено, що інтеграція переселенців є одним із ключових завдань для забезпечення стабільності та сталого розвитку громади. Свою думку щодо результатів першого засідання робочої групи висловила представниця ГО «Краснокутськ Тревел» Анастасія Бабенко: «Були конструктивні дискусії та обговорення. Ми працювали всі разом, кожен мав можливість висловити свою думку, і всі ідеї були враховані, це дозволило дійти до спільного бачення. Ми дуже вдячні нашому експерту Віталію Данкевичу за методичну підтримку в такій складній та важливій роботі». На другому засіданні робочої групи планується визначення ціннісних пріоритетів і прагнень мешканців громади, формулювання стратегічного бачення та обговорення пріоритетних напрямків розвитку. Публікацію створено ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
У 10 громадах Сумщини дізнавалися про мрії та бачення майбутнього місцевих мешканців
Доброю практикою забезпечення участі громадськості в розробці стратегії розвитку громади є проведення опитування мешканців. Мета дослідження — окреслити проблеми, зрозуміти ставлення людей до тих чи інших сфер життя громади, почути їхню оцінку надання послуг, дізнатися про їхні мрії та бачення майбутнього. Впродовж грудня у 10 громадах Сумщини, які стали учасницями проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», проводилися дослідження громадської думки та аналіз результатів. Опитування охопили понад 3 тис. мешканців, що проживають на території визначених громад. Найбільш активні респонденти були в Комишанській та Березівській громадах, тут анкети заповнили 10% і 7% від загальної кількості мешканців. Анкети можна було заповнити як офлайн, так і онлайн. Завдяки цьому свою думку висловили різні верстви населення, включно з молоддю, працівниками установ і підприємств, представниками бізнесу, пенсіонерами тощо. За словами Руслана Бови, голови ГО «Центр Європейської інтеграції Слобожанщини», мешканці Тростянецької громади поставилися до опитування з розумінням та відповідальністю, усвідомлюючи важливість висловлення своїх думок і пропозицій. «Люди вдумливо заповнювали анкети, намагаючись якнайточніше сформулювати свої відповіді. Попри всі складнощі, які довелося пережити після окупації, громада поступово оговтується і починає дивитися в майбутнє», — зазначив Руслан. На його думку, стратегічне планування дає можливість не лише осмислити поточний стан справ, але й разом вирішувати, яким шляхом рухатися далі. «Хочеш-не-хочеш, а життя триває. Ми всі розуміємо, що потрібно думати про перспективи: які кроки зробити, як відновлювати економіку, що змінювати у громаді. Важливо, щоб ці рішення базувалися на реальних потребах і запитах людей», — підкреслив активіст. У кожній громаді анкети були різні, але деякі питання були спільними для всіх, а от відповіді відрізнялися. Наприклад, на питання «Яким із запропонованих тверджень Ви б охарактеризували громаду?» більшість відповідала: «Я пишаюся своєю громадою / тут комфортно жити мені» або «Громада, в якій я просто живу». При цьому в трьох громадах значна кількість респондентів відзначила, що «Громада не має перспектив для розвитку». У п’ятьох громадах однією з найчастіших була відповідь «Я хочу, щоб тут жили мої діти». Безпекові питання, безробіття та старіння населення — ці фактори респонденти відзначали як найбільшу загрозу розвитку. Це зрозуміло, зважаючи, що громади Сумщини є прикордонними і організація безпеки є одним з найбільших викликів. Серед основних завдань мешканці громад Сумщини назвали сприяння розвитку промислових підприємств та транспортної інфраструктури, ремонт доріг тощо. «Участь мешканців у цьому процесі підкреслює, що майбутнє громади — це справа кожного. Завдяки спільним зусиллям громадськість і влада зможуть створити стратегію, яка сприятиме стабільному розвитку та покращенню якості життя на Сумщині», — зазначають волонтери громадських організацій, що проводили опитування. Результати дослідження будуть використані для створення профілю громади, допоможуть сформувати в учасників робочої групи цілісне бачення ситуації в громаді, що стане основою для подальшого стратегічного планування. Публікація створена ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Як громада будує своє завтра
Обговорили соціально-економічний профіль Талалаївської громади, що на Чернігівщині, ознайомилися з результатами соціологічного дослідження, визначили фактори впливу на її розвиток – такий підсумок першого засідання робочої групи. Днями представники органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості, а також небайдужі мешканці зібралися на перше засідання робочої групи з розробки стратегії та плану заходів її реалізації. Пакет стратегічних документів Талалаївська селищна територіальна громада розробляє в рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», що реалізовує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Засідання розпочав селищний голова Юрій Величко, який привітав учасників і наголосив на важливості розробки якісних стратегічних документів. Модерували стратегічну сесію експерт проєкту Олександр Ісип і начальник відділу соціально-економічного розвитку, інвестицій та транспорту Юрій Рой. До роботи долучилися стажери проєкту «Школа стратегічного планування», який реалізує Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»: Оксана Тимошенко із Сухополов’янської громади Чернігівської області та Ірина Кухар із Чуднівської громади Житомирської області (дистанційно). За словами модератора, збір та аналіз актуальних і об’єктивних даних є основою прийняття правильних стратегічних рішень. Саме тому перше засідання робочої групи було присвячено обговоренню профілю громади та уточненню інформації для його вдосконалення, результатів соціологічного дослідження та визначення сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз як складових SWOT-аналізу. Учасники робочої групи дискутували, обговорювали та брали участь у мозковому штурмі, адже кожен розуміє важливість своєї участі у розвитку громади. Кожен охочий міг висловитися та внести пропозиції, які будуть враховані при підготовці документів. Учасники високо оцінили організацію та змістовність зустрічі, відзначивши її практичну користь і можливість обміну ідеями. Своїми враженнями поділилася стажерка проєкту Оксана Тимошенко: «Багато років працюю зі стратегічними документами, але ця зустріч була особливою. Настільки цікаво та корисно було почути думки колег і потім їх використати для своєї стратегії в майбутньому. Особливо цікаво презентував тему Олександр Ісип». Наприкінці засідання учасники отримали «домашнє завдання»: уточнити дані для профілю громади (ті, які потребують додаткового аналізу), розпочати наповнення деяких розділів проєкту стратегічного документу. Виконання цих завдань стане базою для роботи робочої групи на наступній сесії. Публікація створена ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
Ічнянська громада на шляху до сталого розвитку
Днями в Ічнянській громаді відбулося перше засідання робочої групи, яка працює над розробкою стратегії розвитку в межах проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». До складу робочої групи увійшли представники органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості. Під час заходу презентували профіль громади, підготований фахівцями міської ради разом із експертом Юрієм Вдовенком. Після обговорення та доопрацювання документ став основою для подальшої роботи. Учасники визначали основні сильні та слабкі сторони громади, можливості та загрози, що можуть впливати на розвиток громади. Також під час засідання представили результати опитування мешканців та підприємців, яке відбувалося протягом грудня 2024 року. Член робочої групи, представник міської ради Богдан Кириченко розповів, що жителі Ічні та старостинських округів досить активно долучилися до процесу: «Було опитано 300 респондентів — фізичних осіб та 20 представників бізнесу. Анкети онлайн та офлайн заповнювали жінки, молодь, безробітні, пенсіонери, представники бізнесу». У своїх відповідях респонденти зазначали, що вони планують залишитися жити в громаді (63,7%), а найбільше заважають розвитку громади такі фактори, як низький рівень заробітної плати, безробіття та старіння населення. Узагальнені результати дослідження допомогли виявити ключові потреби жителів громади та стануть основою для подальшого стратегічного планування. Одним із найскладніших завдань стало сценарне моделювання. Під час засідання точилися дискусії не лише щодо вибору сценарію, але й стосовно деталей змістового наповнення альтернативних варіантів розвитку громади. За словами експерта, члени робочої групи продемонстрували зважений підхід і, зрештою, перевагу віддали стримано-оптимістичному сценарію, який враховує поточні реалії та можливості громади. Стратегічне бачення Ічнянської громади має відобразити її унікальність — такою була спільна думка учасників засідання. Вони запропонували зробити акцент на історичному спадку громади, яка пережила навали татаро-монголів і росіян, та її природних та архітектурних особливостях, включаючи кургани та старовинні церкви. Економічний аспект передбачає підкреслення ролі громади як аграрного центру з багатими традиціями хліборобства та молочарства, а також її стратегічне географічне розташування між Києвом і Черніговом. Богдан Кириченко впевнений, що з такими перевагами Ічнянська громада має всі шанси стати успішним прикладом сталого розвитку. «Високий економічний потенціал, чисте довкілля та перспективні туристичні маршрути роблять нашу громаду унікальною. А активне міжнародне партнерство за підтримки Польщі, Франції та Німеччини створює можливості для підсилення та розвитку цієї унікальності», — ділиться він. Усі напрацьовані матеріали будуть приведені у відповідність до структури стратегії підрозділами міської ради спільно з експертом проєкту та представлені на другому засіданні робочої групи. Під час зустрічі також традиційно порушувалися питання дотримання безпеки зібрань, комунікування з громадою у процесі стратегічного планування, ширшого залучення громадськості. Публікація створена ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
ЯК ЗАЛУЧАТИ КОШТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Як територіальні програми України, зокрема, Чернігівщини, можуть працювати з програмами Європейської комісії, залучаючи зовнішні ресурси для свого відновлення та розвитку. Цьому присвячений новий проєкт Сіверського інституту регіональних досліджень «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів», що стартував днями. Реалізується він у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації, Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України та Асоціацією гмін басейну річки Віслока (Польща) за організаційного сприяння облдержадміністрації та обласної ради. А підтримав ініціативу давній партнер – Фонд Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина). Мета – набуття професійних характеристик посадовими особами місцевого самоврядування Чернігівської області, які необхідні їм для залучення коштів фінансових інституцій ЄС . Цільова аудиторія – голови, заступники голів територіальних громад Чернігівщини, секретарі рад, керівники економічних та фінансових підрозділів сільських, селищних, міських рад. В цілому передбачено кілька тематично пов`язаних між собою тренінгів, а саме: – «Програми ЄС, що доступні для заявників з України: особливості розробки та подачі проєктів на програму LIFE»; – «Впровадження в Україні екологічної та енергетичної політик ЄС»; – «Розвиток міжнародного територіального співробітництва як інструмент підвищення органами місцевого самоврядування вибірки коштів із фінансових інструментів ЄС»; – «Фінансова діяльність територіальних громад як складова управління їх розвитком та європейської інтеграції». За їх результатами кращі учасники візьмуть участь у навчальному візиту до Польщі «Проєкти розвитку території, що можуть реалізовуватися за кошти фінансових інституцій ЄС у партнерстві з іншими громадами». Таким чином вони зможуть познайомитися з низкою проєктних ідей, які вже реалізовані у сусідній державі. Досі жодна громада з Чернігівської області не брала участі у проєктах, що фінансується зі структурних фондів ЄС. А такі можливості для країн-кандидатів є. Тож організатори сподіваються, що в підсумку громади Чернігівщини зможуть, спільно з іноземними партнерами, розробили та подали проєкти на доступні програми ЄС.
