ПРО ФІНАНСИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
«Ніколи не говоріть з донором про гроші, виключно з точки зору досягнення поставлених цілей. Адже гранти дають для того, аби зробили щось не так, як завжди – тож спробуйте, переконайтеся, що це діє та впроваджуйте зміни», – така думка прозвучала на семінарі «Фінансова діяльність територіальних громад як складова управління їх розвитком та європейської інтеграції». Проходив він 1 – 2 травня в Чернігові за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Учасники – 42 представника з 41 однієї громади області – голови, заступники голів, секретарі рад начальники відділів. Мета – проаналізувати існуючу практику управління публічними фінансами в громадах для розвитку території, виявити типові виклики, запропонувати рішення з кращих практик країн ЄС. Проводили заняття Україні фахівці-практики з місцевих фінансів: Галина Семенець та Сергій Гаращук. Питання, що розглядалися: фінансове планування у системі планування розвитку громад; визначення ролі та місця документів фінансового планування у структурі планувальних документів на місцевому рівні; гармонізація системи фінансового планування з системою економічного програмування розвитку громади, виявлення фінансових викликів та можливостей реалізації стратегій розвитку громад; бюджет та інші інструменти досягнення стратегічних цілей розвитку громади; джерела фінансування розвитку громад та ін. Втім, як наголосили експерти, йдеться не про фінансове планування як таке, тобто не про його технічні аспекти. А про те, як знайти місце бюджету в плануванні розвитку громади. І перший крок – розробка концепції інтегрованого розвитку. Цей документ дає загальне уявлення як розвиватиметься територія. Далі можна переходити до стратегії, що деталізує концепцію та відповідає на питання що ми будемо робити, та просторового планування, яке відповідає на питання де ми будемо робити. Потім – програми соціально-економічного розвитку та цільові програми. Тому під час розподілу рівнів планування бюджет, який відповідає на питання коли ми будемо робити, опиняється в нижній частині ієрархії. Бо це каса. Звідси заклик забути про гроші під час розмови з донором. Головне – ідеї та інституційна спроможність їх реалізовувати. Остання створюється. На думку експертів перехід в Україні до середньострокового планування посилить значення програм. Звідси порада – співставляти цілі місцевих стратегій розвитку з цільовими програмами. Останніх не треба багато – якщо їх 60 – 80, то якісно управляти такою кількістю неможливо. Натомість програми мають бути комплексними. До речі, такий підхід закладається в основу функціонування оновленого Державного фонду регіонального розвитку. Експерти, звертаючись до аудиторії, наголосили – плануючи діяльність, спрямовану на зміни, створюйте нову практику. Місцеве самоврядування має для цього можливості. Зрештою спочатку має виникнути явище й лише після цього – його унормування. Для успіху експерти порадили звертати увагу на так звану абсолютну та відносну цінність запланованого. У випадку першої йдеться про користь для галузі, а другої – для людини. Звідси заклик – мрійте їхніми очима, підкреслюйте значимість особистого внеску. А ще – формуйте корпоративну культуру та етику, це ключа речовина, що поєднує цілі, завдання, персонал… Надзвичайно важливо також налагодити ефективну систему моніторингу зробленого, що передбачає вміння формулювати реальні кількісна та якісні показники. Це основи критичного мислення, якому у нас не вчили. А нинішні обставини його вимагають. Серед порушених питань, що викликали чи не найбільші дискусії, –впровадження в Україні терміну публічні інвестиції та нові вимоги до процедур їхнього залучення й використання. А також майбутнє комунальних підприємств, тобто їхня корпоратизація. До цих питань експерти та учасники навчання домовилися повернутися у ближчим часом. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина)
ПРО МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ГРОМАД
Коли шукаєте партнерів не просіть, а пропонуйте, – така думка прозвучала під час семінару з міжнародного співробітництва громад. Проходив він у Чернігові з 29 – 30 травня в рамках проєкту за підтримки фонду Ганнса Зайделя та участі представників від 40 територіальних громад області. Відкрили навчання перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш, керівник апарату облдержадміністрації Наталія Мужикова та в.о. директора департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Леся Козачок. Вони наголосили – за умов російсько-української війни вміння органів місцевого самоврядування, влади в цілому використовувати наявні контакти з закордонними партнерами, створювати нові – це одна з засад, що допомагає розвязувати пекучі проблеми сьогодення, а ще – змінюватися, долати стереотипи, ставати ефективнішими. Проводила заняття Оксана Продан (радниця голови Асоціації міст Україна), дистанційно – Оксана Юринець (професор кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Національного університету Львівська політехніка, доктор економічних наук – дистанційно) та Ігор Чава – викладач Київської школи економіки. Безпосередньо з учасниками зустрічі спілкувався Олександр Слобожан (виконавчий директор Асоціації міст України, кандидат наук з державного управління). Розглядалися такі питання: Участь місцевого самоврядування у міжтеріторіальному та транскордонному співробітництв. Законодавче регулювання міжнародного територіального співробітництва Види співробітництва, шляхи та алгоритм встановлення міжнародних партнерств. Маркетинг територій: вплив на економічний розвиток громад. Приклади успішної співпраці в міжмуніципальному співробітництві Перші кроки до міжнародного партнерства Визначення спільних пріоритетів та завдань Експерти детально проаналізували зміни в законодавстві та наголосили – тепер громади спочатку мають погодити проєкти договорів про співробітництво (чи меморандумів, що теж є формою угоди) у профільному міністерстві, а вже потім підписувати їх із іноземними партнерами. А про наявні документи (до набуття чинності змін) треба повідомити регулятора, адже тепер ведеться єдиний державний реєстр таких договорів. Щодо змісту – в принципі, немає різниці про що документ – аби йшлося про співробітництво, авжеж – у рамках законодавства. А всі інші моменти – напрацюються під час роботи. Найміцніше партнерство – коли визначаються спільні інтереси та зявляються звязані гроші (чому дуже важливий напрямок – розвиток контактів підприємців). Але ж до цього ще треба дійти й перший крок – знайомство. Для його успіху варто дізнатися про майбутніх партнерів більше – обізнаність допоможе створити приязну атмосферу. Напевно не варто порушувати прийнятих у них етичних норм, а ще важливо вміння відчувати. Й памятати під час переговорів – ви представляєте не лише свою територіальну громаду, а й всю Україну, незалежно від її регіонів, наголосили спікери. Учасники зустрічі разом із експертами виділили такі складові, що можуть зацікавити потенційних експертів: земельні ділянки, об`єкти нерухомості, інші ресурси, безпековий досвід, туризм, спільні історичні постаті, енергетична автономність, інтеграція ВПО. А ще – емоції, що створюються за допомогою подяк, фільмів, місцевих сувенірів, спільних дій (в спорті, культурі, освіті, техніці…), знакової для обох сторін музики, мистецтва та ін. Така робота вимагає творчого підходу та мислення. Фахова самореклама – не зайва: вперед у міжнародному співробітництві пішов той, хто більше про себе писав, представляв, мав напрацьовані рішення та пропозиції. В принципі, найкращий спосіб вийти на міжнародне співробітництво – через внутрішнє. Його наявність – показник підготовленості громади до ширших контактів. А ще може мати доволі прагматичну складову – скажімо, громади Чернігівщини, уклавши угоду про партнерство з громади з заходу України можуть претендувати на участь у проєктах ЄС з транскордонного співробітництва. Під час навчання експерти опитали його учасників на предмет залучення їхніх громад до співробітництва. Результати такі. Дві третини в різних формах займалися міжмуніципальним співробітництвом, а міжнародною діяльністю – 58,1%. 71% громад регіону має досвід реалізації донорських проєктів, міжнародної технічної допомоги, при цьому нарахували 32 донори, з якими вони мали справу. Майже всі громади в роки широкомасштабної російсько-української війни отримували гуманітарну допомогу, з них найбільше від країн ЄС – 36,8% та USAID – 34,2%, іноземні муніципалітети на третьому місці – 7,9%. Міжнародні партнерства мають трохи менше половини опитаних громад – 48,7% (як правило, із одним партнером). Серед партнерів домінують муніципалітети країн ЄС – 90%, найбільше – Польщі, Німеччини, Франції. Найбільше наші громади хочуть укладати угоди з громадами Німеччини, Франції, Великобританії та Польщі. Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина)
